Сторінка · с. 5сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №17 за 2013 рік
Слово Просвіти, №17 за 2013 рік
"Більшість виступів учасників зборів були
гострими, критичними".
Якої з
Читацьке віче
9
Вели збори відомі просвітя І |
ни: голова Чернігівської обласної організації Української народної парти, народний депутат 4-го скликання Володимир Ступак, представник Головної Ради ВУТ "Просвіта", журналіст «Слова Просвіти" Петро Антоненко, директор музею-запо-
відника Шор Коцюбинський, Зі звітом про роботу організації виступила голова міського об'єднання "Просвіти", поетеса, освітянка та громадський діяч Надія Галковська.
Більшість виступів учасників зборів були гострими, критичними. Просвітяни висловлювали рішучість покінчити з тривалим застоєм у житті організації, Чимало також говорилося, що організація має бути масова і демократична, тобто, до її роботи необхідно залучати якнайширше коло просвітян, а всю роботу керівних органів вести гласно, прозоро, під контролем громадськості. Цього вимагає і Статут ВУТ "Просвіта", про потребу суворого дотримання якого також ішлося на зборах. І це особливо важливо в умовах наступу шовіністичних, антидержавних сил на все українське. Про це явище теж говорили просвітяни.
Загальні збори доручили новообраній Раді відновити роботу комісії "Просвіти" із контролю за дотриманням Конституції України щодо застосування державної мови в діяльності державних, комунальних, приватних структур Чернігова.
Просвітяни Чернігова -- за переміни в роботі організації
У Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського відбулися звітно-виборні загальні збори Чернігівського міського об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка.
Було обрано керівні органи міського об'єднання товариства Раду і Контрольно-ревізійну
комісію, Головою об'єднання обрали молодого, але вже досвідченого і авторитетного громадського діяча Андрія Глухенького, який активно працює в Товаристві, був депутатом'місцевих рад.
Загальні збори просвітян Чернігова засвідчили, що "Просвіта" -- об'єднання патріотичних, національно-демократичних сил незалежно від їхньої політичної належності, а не пропагандистський підрозділ однієї партії.
Учасники зборів ухвалили Звернення до Чернігівської міської ради.
ЗВЕРНЕННЯ
Чернігівського міського об'єднання товариства " Просвіта" ім. Тараса Шевченка до Чернігівської міської ради з приводу наруги над пам'яттю борців за волю і незалежність України
19 квітня 2013 року на розгляд сесії Чернігівської міської ради винесено питання про надання новоутвореним вулицям таких назв: імені Лазаря Барановича, імені Короткова, імені Гала-нова, імені Героїв Крут. Утворення цих нових вулиць відбувається
у зв'язку зі скандальною котеджною забудовою на земельній ділянці біля пологового будинку на розі вулиць 1-го Травня -- ім. Маресьєва. Це будівництво відбувається на землях, які колись входили до ботанічного саду в урочищі "Ялівщина", Пізніше їх використовував радгосп "Деснянський", КСП "Квіти Чернігова" і згодом скандально розпаювали як землі сільськогосподарського призначення і приватизували.
7 липня 2011 року, напередодні 20-ї річниці незалежності України, обласні організації Української народної партії і Товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка звернулися до Чернігівського міського голови з пропозицією про перейменування та повернення історичних назв вулицям Чернігова, Серед них була пропозиція перейменувати вулицю 50 років ВЛКСМ на вулицю Героїв Крут, а вулицю 50 років СРСР на вулицю Лазаря Барановича.
Однак о присвоювати імена Героїв Крут і Лазаря Барановича новим вулицям саме в районі скандальної забудови -- урочища "Ялівщина", при категоричній незгоді з цим "Просвіти" і УНП, щонайменше провокаційно.
Викликає подив і одночасне найменування, за пропозицією міського комітету Комуністичної партії, новоутворених вулиць Чернігова на честь ще двох партизанів Великої Вітчизняної війни (Короткова і Галанова). Прізвища обох цих "величних історичних постатей" радянської епохи навіть не згадуються в енциклопедичному довіднику "Чернігівщина" (Київ, "Українська Радянська Енциклопедія", 1990).
Це відбувається на тлі повного ігнорування міською владою подання обласних організацій УНП і Товариства " Просвіта" від ІЗ грудня 2011 року про приведення до норм українського правопису назв вулиць і провулків Чернігова в рамках підготовки до Всеукраїнського перепису населення, що планувався на 2012 рік. Ідеться про вулиці Василькова, Музикальна, Овражна, Розсвітна, Сиренєва.
А ті провокаційні найменування нових вулиць Чернігова - пряма наруга над пам'яттю борців за волю і незалежність України і збурюють напругу в суспільстві.
Портрети духовних пастирів
18 квітня 2013 р. Національний заповідник "Софія Київська" відкрив виставку портретів діячів православної церкви ЖХМП--початку ХХ ст. Життя і діяльність духовних пастирів були нерозривно пов'язані з Будинком митрополита Софійського монастиря. Протягом двох століть його стіни прикрашали, поряд із численними іконами й 30- браженнями імператорів, портрети архіпастирів і подвижників Церкви. Тому вибір приміщень теперішнього музею "Будинок митрополита" для експонування живописних портретів церковних діячів із фондової колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника не випадковий.
Серед представлених портретів -- зображення тих архієпископів і митрополитів, які брали безпосередню участь у спорудженні Будинку митрополита: Варлаама (Ванатовича), Рафаїла (Заборовського), Тимофія Щербацького, а також тих, хто зробив вагомий внесок у розбудову, розвиток і дослідження Софійського монастиря: Євгенія (Болховітінова), Іоанна Леванди, Петра Лебединцева. Невід'ємна складова портретної колекції -- зображення канонізованих духовних діячів: просвітителя, митрополита Петра (Могили) і мученика, митрополита Володимира (Богоявленського),
Вл. інф.
Прес-служба Заповідника
Фестиваль Князя роси
Михайло СЛОБОДЯН, член Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Т. Шевченка
Третій рік поспіль з ініціативи заслуженого діяча мистецтв України, головного редактора "Буковинського журналу", директора музею Володимира Івасюка, письменника Мирослава Лазарука з с. Перерів на Коломийщині день пам'яті Шевченківського лауреата, колишнього політв'язня, поета Тараса Мельничука відзначають наприкінці березня літературним фестивалем "Від ПГуцулії до кряжів донецьких".
Цього року він тривав три дні. Мельничуківські лауреати, поети НІіна Гнатюк, Василь Герасим'юк, Василь Рябий, Василь Клічак, Василь Шкурган. Ярослав Ясінський, Іван Війтенко, а також Анна Космач, Роман Киселюк, Василь Карпюк, Наталія Ткачик та інші читали вірші в Чер-
в
Учасники фестивалю біля пам'ятника Т. Мельничуку в Уторопах
нівцях і в Косові, ділилися спогадами про Тараса Мельничука, якого шанувальники назвали за однойменною книжкою поезій Князем роси. Учасники фестивалю відвідали й поповнили в рідному селі поета Уторопи його музей новими експонатами.
Традиційно редакція "Буковинського журналу" визначила нового лауреата літературної премії "Князь роси" імені Тараса Мельничука. Ним став поет зі Старих Кут на Косівщині Микола Близнюк -- побратим Мельничука.
-- Цей фестиваль під орудою нашого краянина Мирослава Лазарука можна назвати просвітянським, адже пропагується творчість співця Карпат, -- сказав голова Коломийської "Просвіти" Василь Глаголюк. -- Це духовне відродження, утвердження рідного красного слова, за що віддав життя поет-мученик Тарас Мельничук.
Богдана ПИЛИПЧУК.
Відійшла до Господа Богдана ПИЛИПЧУК (20.09.1922--20.04.2013)
із глибоким сумом громадськість сприйняла звістку про те, що 20 квітня покинула земний світ високодостойна мешканка Львова, самовіддана патріотка України
Навряд чи в котрійсь із львівських патріотичних організацій не знали цю тендітну жінку із паличкою в руках, живою енергією в рухах і напрочуд молодечими синіми очима.
У "Просвіті", Союзі Українок, Лізі Українських Жінок, Товаристві політв'язнів, Братостві воїнів УПА, "Рідній школі" знали і шанували цю невтомну Патріотку, яка з юних літ і до останнього подиху понад усе любила Україну.
Усе її життя -- яскраве тому підтвердження.
Богдана-Мирослава Пилипчук народилася Й виросла у селі Задвір'я Буського району на Львівщині. З юних літ брала участь у культурному житті Й у суспільній праці в рідному селі. Там зародилася в її дущі всепоглинаюча любов до України й українського народу, яка ніколи не покидала її.
Ця любов привела її 1941 року до лав ОУН. Самовіддано працювала вона в робітничій юнацькій сітці Львова, повсякчасно й наполегливо виконувала різні доручення організації: розповсюджувала літературу, працювала в товаристві "Сила", у читальні "Просвіти".
1943 року Богдана дістає наказ Проводу перейти в підпілля, на Тернопільщину. Після ідеологічно-червоноХрестівського вишколу Богдану направляють у Чортківську округу в розпорядження обласної провідниці "Юнацтва" -- "Іскри" (Мирослави Юрчинської). Тут її псевдо "Віра" змінили на "Криця",
До речі, якими характерними були її псевда! Чудово відбивали основні риси Богдани. Спочатку -- "Віра", бо понад усе вірила в український народ, у здобуття Україною незалежності. Потім -- "Криця". Видно, Провід відзначив крицеву стійкість цієї тендітної дівчини.
Богдана Пилипчук була не лише свідком, а Й активним учасником творення УПА, свідком масового патріотизму тодішніх українців... Такими ж якостями і сама відзначалася.
У жовтні 1948 р. Богдану Пилипчук заарештували на Дрогобиччині. Засуджена Львівським Воєнним трибуналом за статтею 54-1а, 1! на 25 років лагерів і 5 років позбавлення прав. Вирок відбувала -- у Сибіру, в Тайшетському ОЗЕРЛАТУ на найважчих роботах.
Звільнена в грудні 1956 року, повернулась в Україну, спочатку в м. Долину, де з труднощами знайшла роботу, працювала бухгалтером. Ще багато переслідувань витерпіла...
Від 1971 р. - у Львові. З 1991 року активно включилася у діяльність патріотичних організацій (Конгрес Українських Націоналістів, Братство УПА, "Просвіта", Союз Українок, Ліга Українських Жінок, "Рідна Школа" та ін.).
"Нині, -- говорила п. Богдана, - ятішусь незалежною Україною, як мала дитина, бо стільки радості на старість..." І не лише тішилася, а Й брала активну
. Участь у різноманітних заходах:
конференціях, презентаціях, зустрічах із молодлю.
А скільки праці й зусиль доклала Богдана Пилипчук у збирання інформації про жінок-учасниць визвольної боротьби! У тому, що Лізі Українських Жінок вдалося видати унікальний тритомний енциклопедичний довідник "Українська жінка у визвольній боротьбі 1940--1950 рр." за редакцією Надії Мулрої, є велика частка роботи Богдани Пилипчук.
Минулого, 2012 року, на урочистому засіданні з нагоди Дня Незалежності України міський голова Львова Андрій Садовий, відзначаючи кращих діячів Львова, вручив пані Богдані особливу відзнаку -- "Почесний знак Св, Юрія" -- за вагомий внесок у становлення української державн:
й активну тромадянську позицію.
Уклонімося її світлій пам'яті! Богдана Пилипчук відійшла до Господа, а нам залишила добрий приклад любові до України та праці задля неї.
Вічная пам'ять!
голова Львівської міської організації Всеукраїнської Ліги
Українських Жінок
ч. 17,25 квітня - 1 травня 2013р. Ф'"СЛОВО
Геї ралі
чем
іти"
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
