Гаряча тема “Ресурси в країні є, але охочих їх вкрасти значно більше”. 3 · с. 3сторінка оригіналу ↗
Московізація + англіїзація. Українці! Ви де?
Слово Просвіти, №17 за 2017 рік
Ірина ФАРІОН, доктор філологічних наук, професор
Ми ще не вийшли з московського рабства та московськоукраїнської війни, як країну накрила мокрим рядном брутальна й лакейська англіїзація на тлі ДЕМОНСТРАТИВНОГО УСУНЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ПЕРЕДУСІМ З ОСВІТИ та НАУКИ! Розпочав цей процес “майданівський” міністр-деукраїнізатор та англіїзатор, про якого вікіпедія в її англійській версії пише таке: “Kvit was born into a Jewish intelligentsia family in Uzhhorod” (https://en.wikipedia. org/wiki/Serhiy_Kvit). Саме Квіт спершу скасував обов’язковість української мови та історії у вишах (наказ N1392 від 25 листопада 2014 р.), а потім видав Наказ “Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам” з особливими преференціями для англійської мови. На щастя, окружний адміністративний суд міста Києва (рішення № 826/11279/16 від 7 вересня 2016 року) постановив вилучити з цього “реформаторського” Порядку присвоєння вчених звань пункти, що стосуються: а) обов’язкового 10-річного стажу для здобувачів звань, б) наявності трьох обов’язкових публікацій у виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, в) отримання сертифікату, що підтверджує рівень знання англійської мови на рівні В2 (http://mon.gov.ua/ usi-novivni/novini/2017/03/06/ sud-zobov %E2 %80 %99yazav- m o n - z m i n i t i - v i m o g i - d l ya - o t r i m a n n ya - vc h e n i x - z va n - profesora-ta-doczenta/). Натомість згодом ми отримали майже ті самі приписи, які заперечив Суд, від “реформаторки” Л. Гриневич (квота НФ від Яценюка) відповідно до наказу МОН від 6 лютого 2017 року № 174: 1) не менше, як одна публікація у науковометричних базах Скопус або Веб оф Сайнс для звання доцента і не менше, як дві публікації для звання професора; 2) той самий сертифікат рівня не нижче B2 з мов країн ЕС або не менше 10 АНГЛОМОВНИХ праць у тій самій базі Скопус або Веб оф Сайнс.
Водночас викладачеві вишу за працю англійською мовою в його персональному рейтингові нарахують 250 балів, а своєю, кровною, рідною — 150. Чиє ще показовіша форма приниження свого? І ЖОДНИХ ПРЕ- ФЕРЕНЦІЙ у науково-освітній царині для ДЕРЖАВНОЇ УКРА- ЇНСЬКОЇ МОВИ. Звісно, ніхто не боронить вивчати і знати чужі мови, але КОЛИ будемо творити свою науку та освіту СВОЄЮ мовою? Варто знати, що наш знаменитий композитор Микола Лисенко в одному зі своїх листів зауважує, що поширення англійської мови випливає винятково зі ставлення носіїв до своєї мови, їхньої гідности та самодостатности — звідси сила й авторитет їхньої держави: “…англичане, хоть ты его зарежь, не будет иначе говорить, как по-английски, где бы то ни было. До чего этот уважаемый народ сумел высоко поставить себя среди других национальностей и заставить уважать свою рідну мову, что даже в консерватории для них был переводчик речи […] англичанам, верно, будут и лекции читать по-английски, бо они ни в зуб не знают никакого языка, так же как и весьма редкий немец за исключением своего” [Листи 2004, с. 23]. То коли будемо творити СВОЮ СИЛУ, СВОЮ ГІД- НІСТЬ, СВІЙ АВТОРИТЕТ І СВОЮ ЕКСПАНСИВНІСТЬ? Як не московізація, то англіїзація — одвічне прокляття слабких, підкорених і залежних. Це і є найкраще підтвердження, що нема більшої біди для народу, як інтелігенція, вихована в умовах окупації. Вона, не маючи українського національного стрижня, все хилитися то в один, то в другий бік. Інтелектуальний раб — ще й підлий раб! Слова видатного українського мовознавця, першого поважного дослідника МОВИ нашої сакральної пам’ятки Пересопницького Євангелія Павла Житецького адресовані саме цим лінгвоінтеграторам з дефіцитом національномовного пріоритету: “Якщо хочете працювати для українського народу, ставайте першокласними вченими та пишіть свої праці українською мовою. Тоді мимохіть і чужі почнуть вивчати українську мову, щоб знайомитись з Вашими роботами”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
