Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Культура без провінції · “Відчуваючи себе частинкою природи, майстер · ­намагається зобразити її подих, її розмаїття, · її ­надзвичайну силу, магію кольору і світла”. 16 · с. 16сторінка оригіналу ↗

Мистецькі обрії Херсонщини

Слово Просвіти, №18–19 за 2020 рік

Олег ОЛЕКСЮК Ювілейний день народження днями відзначив член НСХУ Олександр Калінський. Народився майбутній митець у мальовничому місті на березі Дніпра, білокам’яному Херсоні. З дитинства виявляв жвавий інтерес до чудодійної магії кольору та світла. Викладачі вирізняли його з-поміж інших школярів, як учня здатного завжди прийти на допомогу в оформленні стіннівки чи то у копіюванні будь-якого пейзажу. Вже 1973 року Олександр з відзнакою закінчує Кримське художнє училище імені М.С. Самокиша (педагог — Л.В. Балкінд), а 1984-го — Харківський державний художньо-промисловий інститут (педагоги: Є. І. Биков та О. О. Хмельницький). Навчання в інституті відшліфувало його творчі навички, дало поштовх до пошуків власного обличчя в образотворчому мистецтві. Олександр Калінський обдарований талантом живописця сповна і постійно знаходиться у творчому неспокої. Його вирізняє з-поміж інших митців краю прагнення до створення пейзажів-картини, де він розкриває своє захоплення чарами природи смаглявої Таврії. Чуттєва проникливість його робіт — це по-новому відкритий для себе і своїх шанувальників світ. Краса в його роботах — не предмет простого споглядання, а джерело, що живить душу людини, допомагає їй вдосконалювати творчі сили. Тиха, повна ніжного хвилювання, елегія природи живе своїм життям на полотнах Олександра Калінського “Пробудження” (1990), “Тиша” (1991), “Блакитний день” (1991), “Добрий день” (1991) та “Весна” (1992). Внутрішнє хвилювання від зустрічі з природою автор передає через сяйво життєдайного кольору. Відчуваючи себе частинкою природи, майстер намагається на своїх полотнах зобразити її подих, її розмаїття, її надзвичайну силу, магію кольору і світла. Останнім часом художник все частіше звертається до жанру портрета. У портреті Тараса Шевченка в картині під назвою “Політ” та полотні “Портрет сина” відчувається прагнення художника відбити картинах складний порух людської душі. Його полотна є окрасою багатьох музейних та приватних виставок Європи. *** Заслуженій художниці України Марії Шнайдер-Сенюк українські поети присвячують сонети, про її гобелени захоплено пише освічена Європа, про її патріотичну стійкість у складні 1980-ті згадують українські журналісти. Народилась Марія Несторівна у селі Коблин Млинівського району Рівненської області. Її жіночість, осяяна талантом і працелюбністю, приваблює шанувальників українського мистецтва. З юних літ вона тримає у собі стержень віри у перемогу світлого і справедливого. 1956 року пані Марія закінчила Львівське училище прикладного і декоративного мистецтва (педагоги: В. Цюнь, Н. Сукачова, В. Черкасов та К. Звіринський). Використовуючи традиційні засоби виразності, художниця завжди перебуває в пошуку нових незаангажованих сюжетів килимоткацтва. Творчість мисткині осяяна життєдайною силою природи України. Декоративна святковість, витончена легкість, поетична алегоричність вирізняють її сюжетно-тематичні килими та гобелени з поміж-інших майстрів північного Причорномор’я. Її роботи “Хотіла б я піснею стати”, “Маруся Чурай”, “Григорій Сковорода”, “Неначе писанка село”, “Син землі”, “Крізь тисячоліття”, “Увійдіть до Храму” та “Сіяч” наснажують на переосмислення краянами свого буття на життєдайній землі українській. Міцна художня підготовка та активна громадянська позиція не дозволяють випустити з поля зору самобутню художницю. Ще далекого 1971 року Марію Шнайдер-Сенюк зараховують до лав Спілки художників України. Художниця працює не лише з килимами та гобеленами. Її пейзажі заслуговують на окреме дослідження. Живопис в картинах Марії Шнайдер-Сенюк співає кольорами, зачаровує і тримає у полоні прекрасного. Її персональна виставка 1992 року виявила ще одну грань її самобутнього таланту – яскраву мальовничість полотен і уміння тонко передати красу природи і розмаїття життя. Вона одна із перших на Херсонщині увійшла до лав Товариства української мови та Народного Руху України, а з 1992 року — в активі Херсонського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка. Дух національної свободи відчутний у багатьох полотнах майстра пензля. Роботи Марії Шнайдер-Сенюк мають неабиякий попит серед мистецтвознавців та поціновувачів таланту художниці. Її гобелени можна зустріти у багатьох музеях України, Канади та США. Чимало її робіт знайшли своє життя в Київському державному музеї Українського народно-декоративного мистецтва, Херсонському обласному художньому музеї імені Олексія Шовкуненка, літературному музеї Бориса Лавреньова та в приміщенні Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара. Неодноразово її картини ставали окрасою того чи іншого літературно-художнього видання. Нині готується її персональна виставка у Гончарівці в рамках проєкту “Гордість Херсонщини”, який запрацював у обласній книгозбірні з січня цього року. Нещодавно мисткиня відсвяткувала свій 84-й день народження. Тож побажаємо вельмишановній Марії Несторівні довгих літ творчого життя та дорогоцінного Божого дару здоров’я! Будьмо разом! ПЕ РЕ Д П ЛАТА—2 0 2 0 Вартість передплати ТИЖНЕВИК ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА “ПРОСВІТА” (з доставкою і поштовими витратами):

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин