Очевидець і · с. 13сторінка оригіналу ↗
ЗБЕРЕГТИ ВСЕСВІТНЬО- ІСТОРИЧНУ ЦІННІСТЬ КИЄВА! Звернення до Президента України В. А. Ющенка
Слово Просвіти, №18 за 2005 рік
Шановний Вікторе Андрійовичу! До Вас звертаються кияни — патріоти свого міста. Просимо Вашого особистого втручання у справу злочинної та безсистемної забудови Києва. Наше місто — це не просто столиця однієї з найбільших держав Європи, це колиска слов’янської цивілізації. У 30-их роках минулого століття злітали в повітря пам’ятки архітектури світового значення, а за роки незалежності частково вже втрачено і триває знищення історичного середовища Києва, його унікальної зеленої зони. Тепер уже почалося зазіхання на Володимирську гірку, набережну і схили Дніпра, район фунікулера, район пам’ятника Маґдебурзького права, “Київську фортецю”, Китаєве й на багато інших, поки що “живих” місць. За ці роки зруйновано чимало старих будівель, які в інших країнах були б дбайливо відреставровані. Наприклад, у Парижі, Празі, Будапешті, Кракові й у багатьох інших містах Європи зберігається недоторканним історичне середовище центральних частин. Центр Будапешта, ущент зруйнований фашистами, відбудовано повністю за старими кресленнями, відтворюючи вигляд міста трьохсотрічної давнини. Натомість у нас руйнується та псується (надбудовами додаткових поверхів, зведенням споруд зі скла й бетону поруч із пам’ятками історії, архітектури та культури) те, що буремна історія спромоглася зберегти для наших нащадків. Стихійна забудова багатоповерхівками старих районів знищує історичний ландшафт і неповторне обличчя нашого стародавнього міста. Нові споруди не вписуються в стиль старої забудови, порушуючи архітектурно-гармонійну інфраструктуру мікрорайону, а також знижують стандарти життя киян через
НЕЗАБУТНІ
На початку квітня 2005 року християнський світ (і не лише християнський) попрощався з Папою Іваном Павлом II — Каролем Войтилою. Він був 264-им Папою на римському престолі і третім щодо тривалості свого понтифікату: з 16 жовтня 1978 до 2 квітня 2005 року, тобто 26 із половиною років. У жалобні дні упокоєння і похорону Папи багато мовилося й писалося про його безпрецедентний внесок у світові зрушення й перетворення кінця XX-початку XXI століть. Як християнин, я вірю, що Кароль Войтила, людина зовні зовсім не “суперменна”, не героїчна (я особисто зустрічався з ним п’ять разів і був вражений його простотою, скромністю), — був вoджений Святим Духом і виконав Його дуже важливе доручення на земній кулі. У потужному потоці інформації про покійного понтифіка знову зринали факти його біографії. Наш Президент Віктор Ющенко, перебуваючи в жалобні дні в Сполучених Штатах, а також після повернення на Батьківщину кілька разів згадував, що в Папи є “краплина української крові”. Я хотів би зі слів самого Івана Павла II і з інших свідчень уточнити: не “краплина”, а щонайменше 50 відсотків! Відомо, що мати Кароля Войтили Мілька (в польській транскрипції Емілія) Качоровська була чистокровною українкою з Холмщини. Українці того краю зазвичай називають себе лемками або русинами. “Кардинал Войтила, — свідчить історик Ісидор Нагаєвський, — перебуваючи в США, вступив був до Українського інституту у Гарварді (всесвітньо відомий університет біля Бостона. — Д. С.), і в прийняту Київрадою концепцію “ущільнення”, оскільки будівництво ведеться в паркових зонах, на дитячих майданчиках тощо. Будівельні фірми безкарно панують у таких природоохоронних об’єктах, як Пуща-Водиця, Конча- Заспа, Голосієве. Роздані під забудову береги Дніпра та лісові масиви навколо Києва, що знищує зелені “легені” міста й унеможливлює відпочинок киян на природі. Порушення норм стало нормою, адже при забудові Києва нехтуються численні закони України. Проблема будівництва в історичному центрі тісно пов’язана з високою ціною землі, а також самого житла в цих районах. Зрозуміло, що елітні будинки із захмарними цінами на квартири зводяться не для киян, багато з яких і досі не можуть покращити свої житлові умови через брак доступного житла. Це робиться для грошовитих не-киян, які з’їжджаються з усіх куточків України. За їхній рахунок поповнюється міський бюджет і чиїсь кишені. Але при цьому ігноруються права мешканців міста, а, найголовніше, — не враховується всесвітньо-історична цінність Києва. До того ж ні метрополітен, ні дороги, ні транспорт не розраховані на зростаючу кількість мешканців столиці й перебувають у жахливому стані. Виправляти архітектурні та будівельні помилки, які вже й так нанесли непоправної шкоди столиці, неможливо в силу самої специфіки зодчества. Отже, наші нащадки одержать у спадок спотворене обличчя стародавнього Києва. За старої влади годі було боротися з цим вандалізмом, тому ми дуже сподіваємося, що Ви, представник нової влади, збережете для наступних поколінь хоча б те, що залишилося.
Пропонуємо: 1. Прийняти Закон “Про статус Києва як архітектурно-історичної пам’ятки світового значення”. 2. До розробки і вступу в дію Закону видати Президентський Указ про заборону забудови центральної та історичних частин міста: Старокиївської, Хрещатика, Печерська, Подолу, а також усіх місць, де збереглися споруди,
Фото О. Цеацури що охороняються Законом як пам’ятки історії та культури. Усі будівлі в означених районах мають підлягати тільки реставрації з дотриманням відповідних норм. 3. Просимо Вас особисто зобов’язати керівництво міста неухильно дотримуватися законів, які передбачають відкрите обговорення громадськістю кожного об’єкта будівництва з урахуванням зауважень і застережень. Зведення жодної споруди в столиці не повинно розпочинатися без дозволу районної громади на забудову. (Це буде той самий громадський контроль, про який Ви говорили у своїй програмі). 4. Наповнювати міський бюджет не шляхом спорудження доро-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
