Культура · с. 15сторінка оригіналу ↗
ПІСНЯ, МУЗИКА І МИ
Слово Просвіти, №18 за 2005 рік
ужитку й українська народна пісня. Найпісенніший, найголосистіший український народ перестає співати. В обезлюднених селах, що залишаються тільки на карті держави, українські народні пісні вже не звучать — співати тепер там нікому. Поодинокі зразки пісенної творчості ще збереглися у фонотеці Українського національного радіо. Народна пісня стає рідкісним діамантом. Репертуар її невпинно збіднюється. Та Україна не живе без пісні. Замість народних, масово поширюються, особливо в містах, авторські пісні. Їхні творці — обдаровані українські поети й композитори, яких у минулі роки знали навіть за межами України. З якою насолодою ми при нагоді слухаємо пісні митців яскравого обдаровання старшого покоління. Серед них немало справжніх пісенних шедеврів — золотий фонд, що зберігається в скарбниці української музичної культури. Тільки мелодист, що тонко відчуває природу й ладогармонійний характер української пісні, може створити справжню пісенну перлину. Кого не зворушать такі пісні Платона Майбороди, як “Пісня про рушник”, “Ми підем, де трави похилі”, “Рідна земле моя”, до того ще й у виконанні славетної співачки Раїси Кириченко? А пісні неперевершеного мелодиста, героя України Олександра Білаша — “Два кольори”, “Осіння пісня”, “Київський вальс” чи “Над прозорою криницею”, а чарівні пісні Ігоря Поклада — “Дикі гуси”, “Скрипка грає”, “Біжить Дніпро”, “Як я люблю тебе”. А незабутній Володимир Івасюк і його “Червона рута”, “Карпати”, “Чебреці”, пісні Володимира Вірменича — “Чорнобривці”, “Де ти, де ти, любов?” або ж “Черемшина” М. Михайлюка? А славетні пісні Анатолія Пашкевича — “Мамина вишня”, “Хата моя, біла хата”, “А мати ходить на курган”, “Пісня про хліб”. А хто не знає чарівних мелодій Ігоря Шамо — “Києве мій”, “Осіннє золото”, “Три поради”, “Не шуми, калинонько”. У кого не звучить у пам’яті легендарна пісенна перлина Юлії Ротавської — “Летять, ніби чайки”? Усіх не перелічити. Згадані пісні композитори писали на тексти відомих і видатних українських поетів. Ця творчість із часом переростала в тривалу плідну співпрацю — (П. Майборода—А. Малишко, О. Білаш—Д. Павличко, І. Поклад— Ю. Рибчинський, І. Шамо, І. Пашкевич—Д. Луценко). Лише на тексти поета-пісняра Дмитра Луценка Ігор Шамо написав понад 20 пісень. Пісні цих чарівників слова і мелодії бентежать душі слухачів. Вони і сьогодні хвилюють, зворушують своєю красою. Багатьох із цих поетів і композиторів уже не-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
