“Істина існує доти, доки її відкриваємо”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
ДЕ ДНІПРОВСЬКА ВОДА?
Слово Просвіти, №18 за 2007 рік
Води Славутича вже полинули Північно-Кримським каналом, щоб наситити життєдайною вологою 1510 кілометрів міжгосподарської і 9,5 тисяч внутрішньогосподарської меліоративної мережі й 400 тис. гектарів зрошувальних земель. Загалом комплекс агропромислових заходів націлений на те, щоб нині виростити й зібрати 1,5 млн. тонн зерна. Певності у цьому додає те, що 97 % посівів озимих перебуває в задовільному стані й лише три відсотки — в ослабленому. Працює на майбутній урожай і система державної підтримки сільгоспвиробників — виплачуються кошти за посіяний гектар і часткова компенсація вартості міндобрив вітчизняного виробництва. На поливі задіють 882 дощувальні установки, які зможуть подавати вологу на 198 тис. га. Торік вдалося полити лише 142,4 тисячі гектарів, зафіксовано викрадення 48598 кілометрів труб внутрішньогосподарських зрошувальних мереж, виведено з ладу 16286 га зрошувальних земель. Та за численними фактами масового розкрадання іригаційних мереж порушено… лише п’ять кримінальних справ. Хоча збиток державі склав майже 24 мільйони гривень. А в комунальну власність територіальних громад передано лише 80 % внутрішньогосподарських зрошувальних систем. Загалом на півострові поливається лише 35 % зрошувальних земель, тоді як, приміром, у сусідній Херсонщині — 80 %.
Проблеми, що нагромадилися останніми роками, вирішуються мляво. До того ж міжгосподарські меліоративні системи й устаткування відпрацювали вже два, а то й три амортизаційні строки. Але на їхній ремонт і відновлення виділяють мізерні суми. А це в свою чергу негативно позначиться на роботі багатьох підприємств і закладів півострова, навіть на водозабезпеченні населення. Ситуацію погіршує й те, що кошти, передбачені Держбюджетом на оплату електроенергії для перекачування дніпровської води системою каналу, вже давно не дозволяють належно забезпечити потреби у воді сільгоспвиробників. На це хронічно не вистачає понад 11 млн. грн. Ще сумніша доля внутрішньогосподарських меліоративних систем, які в ході аграрної реформи виявилися безгоспними і, на жаль, майже втраченими. Досі актуальними залишаються проблеми забезпечення селян питною водою. Через дефіцит коштів торік було припинено будівництво й реконструкцію об’єктів централізованого водопостачання населення Роздольненського, Чорноморського, Ленінського і Кіровського районів. 5 млн. грн. на рік із бюджету автономії кардинально поліпшити постачання водою кримських сіл нездатні. Потрібні серйозні інвестиції.
Матеріали підготував Віктор ХОМЕНКО, Крим
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
