“...Українська наука перебуває у вкрай критичному стані, який... створює реальну загрозу безпеці держави”. · с. 6сторінка оригіналу ↗
ВЧЕНІ НАГАДАЛИ ДЕРЖАВІ ПРО ЗНАЧЕННЯ НАУКИ
Слово Просвіти, №18 за 2007 рік
Попри політичну кризу, наукове життя в Україні триває. Наприкінці квітня у конференцзалі Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова відбулася чергова звітно-виборна конференція АН вищої школи України. Цю авторитетну громадську організацію провідних університетських науковців засновано 1992 року з ініціативи визначного вченого-фізика Віталія Стріхи. У роботі конференції взяли участь 76 учених, що представляли провідні університетські центри України й головні наукові школи, які розвиваються у наших ВНЗ. У змістовній звітній доповіді президент Академії, доктор геолого-мінералогічних наук, професор, лауреат Державної премії України, радник міністра освіти і науки України Микола Дробноход зробив широкий аналіз сучасного стану науки й вищої освіти в державі. Він, зокрема, наголосив: маючи сьогодні 2,7 млн. студентів, Україна за цим показником на душу населення вже випереджає Австралію, Ізраїль і Польщу. Але це — оманливе благополуччя, бо про яку якість навчального процесу може йтися, коли в нас на одного викладача припадає аж 34 студенти (при європейському показникові 6) Матеріально-технічна база ВНЗ зношена на 85 %, з невеликого державного фінансування наукової сфери на університетську науку спрямовується лише 5 %! За таких умов зовсім не дивно, що понад 60 % українських ВНЗ сьогодні взагалі не провадять наукової роботи. Президент Академії підтримав позицію Міністерства освіти і науки України, яке взялося до перегляду ліцензій, виданих численним скороспілим “університетам” і “академіям”, не забезпеченим належним рівнем професорсько-викладацького складу. Водночас він рішуче виступив проти проектів “реформ”, які зводяться до появи кількох “дослідницьких” університетів. На його переконання, наукова робота має бути пріоритетом усіх без винятку ВНЗ ІV рівня акредитації. Після звітної доповіді відбулася широка дискусія щодо шляхів реформування науки в Україні, визначення основних напрямків роботи Академії на подальший період. Особливу увагу присутніх привернув виступ визначного українського вченого-ботаніка, академіка НАН України, лауреата Академічної Нагороди Володимира Великого АН ВШ України Костянтина Ситника. Він наголосив: наукова громадськість повинна боротися насамперед за гідну зарплатню для вченого, бодай на рівні 1000$ для професора. І тоді багато проблем української науки й насамперед проблема “відпливу мізків” за кордон відпадуть самі собою. Місію авторитетної громадської АН ВШ України Костянтин Ситник убачає в тому, аби сміливо опонувати владі, закликаючи її до раціональнішого ставлення до науки. Ця теза знайшла відображення в Резолюції конференції, де наголошується: “Попри окремі позитивні зрушення, минулі роки не стали часом повномасштабного відродження української науки й вищої освіти. Водночас ми переконані: лише на основі потужної національної науки й освіти можливий прорив України до високотехнологічного суспільства з високим рівнем добробуту. Тому ми закликаємо Президента, Вер% ховну Раду та Уряд України зробити освіту й науку реальними пріоритетами своєї діяль% ності. Освіта й наука потребують не лише на% лежного фінансування, а й продуманих ре% форм, які передбачатимуть посилення де% мократичних засад їхньою організації, пере% хід до фінансування науково%технологічних розробок переважно на основі відкритого конкурсу (з одночасним збереженням базо% вого фінансування для утримання провідних наукових закладів), зближення академічної й університетської науки, дальшу інтеграцію українських учених у міжнародний науковий процес, підвищення соціального статусу викладача та науковця”. Відбулися вибори нового складу керівництва Академії. Президентом АН ВШ України знову обрано Миколу Дробнохода. Першим віце-президентом став відомий ученийукраїнознавець Петро Кононенко, віцепрезидентами — математик Ніна Вірченко, металург Юрій Пройдак, економіст Антон Філіпенко та мовознавець Олександр Чередниченко. Головним ученим секретарем на новий термін переобрано біолога Володимира Чопика.
Прес-служба Інституту відкритої політики
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
