Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Творчість — це здивування, яке ніколи не закінчується”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

ТЕАТР

Слово Просвіти, №18 за 2007 рік

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ СПЕКТАКЛЬ ПРИРЕЧЕНИЙ НА УСПІХ… Тепер настали такі часи, що нудьга севастопольцям не загрожує. Окрім болісного і почасти трагікомічного перетворення міста-гарнізону на туристичний центр, вони мають можливість відвідати російський академічний драматичний театр ім. Луначарського, де в репертуарі поряд із комедіями простими й музичними, коміксами та містичними дефіле з’явилась ексцентрична меніпея “За двумя зайцами”. Сценічний оригінал і постановку на запрошення керівників культури й мистецтва міста зробив режисер, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, лауреат премії імені Михайла Старицького, заслужений діяч мистецтв України Віктор Шулаков. Фінансування постановки відбулось у рамках державної субвенції міському бюджету міста Севастополя для розвитку й підтримки української культури, забезпечення функціонування української мови в усіх сферах громадського життя міста. Російськомовні афіші та програмки яскраво свідчать про виконавчу дисципліну серед творчих людей та їхніх керівників. Цікаво, чи читали оригінал Михайла Старицького в управлінні культури і туризму СМДА і чи не виникло в них при зіставленні переважно російськомовної вистави з постановою Кабінету Міністрів України відчуття спотворення її духу і букви з точністю до навпаки? Прем’єрний показ “ексцентричної маніпеї” у постановці Віктора Шулакова, на який неможливо було купити квитки, відбувся 21 квітня. У розмові з Віктором Олександровичем виявилося, що меніпея взагалі має 27 ознак. Щоб читач краще уявив це змішання стилів, перерахую окремі номери, які були в інтродукції до спектаклю хай і на мотив Михайла Старицького: циганський ансамбль, щось французьке, канкан, сценка з “Отелло” Шекспіра, індійські пісні з танцем живота, дуже популяризованим нині в Севастополі, російські романси, була ще кінострічка з класичним адюльтером, конферансьє, мадам Куку та месьє Пікасі. Гіпсовий герб УРСР з серпом і молотом над сценою (як факт невиконання указу президента Леоніда Кучми про ліквідацію совєтських символів) вдало доповнював таку собі меніпею. Особливо севастопольським глядачам сподобався перегук із сучасністю: “Перестань в носу ковыряться — мозги поцарапаешь” та дисциплінуючий вигук у цій колотнечі: “Панове! Вы же не на майдане!” — і вони нагородили акторів оваціями. Хоча… не той зараз Майдан… Поміж цих виступів були мікроскопічні вкраплення зі Старицького, і вже потім почалася власне п’єса. Можна, звісно, погодитись із трактуванням автора сучасного прочитання Старицького. Адже театр — це досить жива субстанція і кожний наступний спектакль не

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин