“Україна — це не тільки місце для здобування прибутків, не лише місце проживання, це — ми, народ”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
ЛІКУВАТИ ЗРАДУ ТРЕБА КАРДИНАЛЬНО
Слово Просвіти, №18 за 2007 рік
Павло МОВЧАН
Чому треба переобирати цей парламент? Тому що будь-яке захворювання треба вчасно не тільки діагностувати, а й лікувати. Часом — оперативно. Будь-яке національне, суспільне захворювання, — а воно у нас — вже в затяжному процесі, не підлягає якимсь локальним операціям, таким, як зміна одного керівника на іншого. Тут потрібен такий серйозний підхід, який запропонував Президент. Дієвий єдиний інструментарій: це виборча можливість довірити тим чи іншим силам. Отож Верховна Рада має бути переобрана. І я сподіваюся, що цей термітник, який почав роз’їдати Україну, припинить своє існування. Домінуюча партія, яка не мала власної ідеології, запозичила її в іншої партії. Маю на увазі Реґіони. Запозичивши лозунги комуністів, прилаштувавши їх до власних потреб, вони опрацьовували одну модель: витворення неокомуністичного порядку в Україні, але з олігархічним укладом і економічним, політичним, моральним виснаженням усього суспільства, всієї нації. Рішення про розпуск ВР вимагало від Президента політичної волі. Тільки так те, що було системою загроз, може бути ліквідоване. Хоч це буде непросто.
Москва впливатиме, як вона впливала завжди, використовуючи фактор зрадництва. Цей фактор діяв у всі часи. Починаючи від того Носа, який здав Батурин. І далі — була ціла низка здач, аж донині. Коли Мороз пішов служити чужим… Треба донести людям усю цю правду про систему загроз, яка існувала, про ті реальні сили, ті полчища половецькі, які прийшли в Україну з-за Донецького кряжу. Вони загрожують не тільки Україні, вони можуть загрожувати і Європі. Тому це проблема не суто локальна, українська чи київська. Це серйозніше. Путін її розв’язав простіше. Перейнявши національно-патріотичну ідеологію, забравши у комуністів разом із соціальною проблематикою. Ющенко не міг поєднати виборчі програми всіх політичних силу єдину програму, бо у нас велике розділення. Так історично склалося, що у нас нема тієї політичної сили після Помаранчевого Майдану (і вона не була доформована), яка б сконсолідувала націю. Національні сили були розпорошені, не об’єдналися вони й сьогодні. Сподіваюся на краще. Є надія на те, що політики нарешті усвідомлять: Україна — це не тільки місце для здобування прибутків, не лише місце проживання, це — ми, народ.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
