Сторінка · с. 16сторінка оригіналу ↗
ТИЖНЕВИК ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Слово Просвіти, №18 за 2007 рік
Борис СПИСАРЕНКО
Продовження. Початок у ч. 17 за 2007 р.
ВІД “ВЕСІ” ДО “ГРАДА” Хочемо чи ні, але копіюємо природу: місто здатне вирости лише на гілці села, цієї “весі” з її городищем і аграрними околицями, а потім — “відбрунькуватися” і жити окремою “комуналкою”, не пориваючи, проте, зв’язків із материнською сільською “пуповиною”… Оце і є концепція мегаполісу. Першопочатком його, як правило, є: укріплений “град”, “город”, або “городище”, укріплений “дитинець”, “кремль”, відокремлений від загалу, змушеного носити дещо плебейську, “кметівську”, тобто “селянську” кличку — “весь”, що означає — загал. Людність у державі розділилася в часи феодалізму — на міську еліту, до якої горнуться й майстри, та годувальників, селян, хліборобів-кметів. Городи і весі — то ж і є етнічна мапа держави. А про давнє походження села, селища говорить насамперед одна ознака: наявність у ньому саме городища. Не з доброго дива творили предки — древляни, поляни, кіммерійці, сіверяни (деякі дослідники вважають, що різниця між двома останніми лише в прочитанні civer — кімер) творили оту серцевину, неприступний прихисток за частоколом і валом-шолом’янем із ровом, часто заповненим водою, щоб зберегти своє генетичне “Я” від непроханих гостей… “Городом” ще й досі величають місто, яке зберігало свою неприступність. Скажімо, на Черкащині почуєте: “Їздили в Город”, тобто до Золотоноші. Про Черкаси цього не скажуть. У стольному граді знать відділялася від “весі” мурами й ровами Дитинця, Міста Ярослава, Княжого двору, Бабиного Торжка. Тут концентрувалося керівне, державотворче, економічне, духовне, мистецьке ядро — саме на Святій Горі. Поглянувши на реконструйовану мапу Києва Х—ХІІІ ст. (П. Толочко. Історична топографія стародавнього Києва. К.: Наукова думка, 1972), пересвідчуємося, якою поєвропейськи урбанізованою була вже тоді “матір городам руським”. І цілком природно, що обнесеним оборонними спорудами княжим городам Володимира, Святосла-
Засновник: Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка Реєстраційне свідоцтво КВ № 4066 від 02.03.2000 р.
Ш е ф – р е д а к т о р Павло МОВЧАН
АНОНС
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
