“Істина існує доти, доки її відкриваємо”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
РОЗСЕКРЕЧЕНА ПАМ’ЯТЬ
Слово Просвіти, №18 за 2007 рік
Розкрито ще одну донедавна замовчувану жахливу сторінку історії Криму 65-річної давнини. У Сімферополі в Республіканському краєзнавчому музеї на весь травень відкрито виставку “Нацистські табори смерті”. За матеріалами СБУ з серії “Розсекречена пам’ять”. На двадцяти семи стендах — фото місць захоронень, листи, плакати, унікальні архівні документи, досі незнані й невідомі не лише широкій громадськості, а навіть ученим, історикам і краєзнавцям. У результаті масштабної, тривалої й копіткої роботи архівному підрозділу кримського главку СБУ вдалося зібрати й узагальнити дані про понад 80 місць примусового утримання військовополонених і цивільного населення в часи фашистської окупації півострова. Усі вони позначені на карті півострова в центрі експозиції. Кримський союз в’язнів-жертв фашизму представив свої стенди з фото всіх живих колишніх в’язнів концтаборів. Для більшості — це фотографії та документи, що викликають біль і жах, а для вже дуже небагатьох — трагічні сторінки їхніх біографій, частина життя, перекресленого й скаліченого фашистським пеклом. Їм і досі сняться чадні дні й ночі крематорію, брами концтаборів. На виставці в переддень свята Перемоги особливо людно: щодня приходять школярі на зустріч з тими, чиї життя вмістили нелюдські трагедії. Вони згадують пережите й повторюють юним: страшне минуле — вічна підстава для роздумів про прийдешнє. Нагадують сучасникам: звірства окупантів, які розстрілювали, палили, травили газами, топили в морі, торкнулися не лише активних борців із фашистами, а й дітей. Один із численних прикладів — доля кандидата сільськогосподарських наук, автора книжки про злочини нацистів у Криму Олександра Скрипникова. Його мати Лідія Савеліївна була підпільною радисткою. Серед найтрагічніших спогадів сім’ї 28 травня 1943 року — день арешту родини на вул. Леніна, 48, у Сімферополі, коли в їхню квартиру увірвалися гестапівці й катували та калічили всіх. Бахчисараєць Іван Чуприн пройшов три жахливі концтабори — Освенцім, Маутхаузен, Бухенвальд. На стелі в Освенцімі викарбувані рядки його вірша “Поверни мені дитинство, поверни мені маму”. Микола Шмельов перебував у фашистських застінках і катівнях три роки, понині не може ні розповідати про них без сліз, ні викреслити з пам’яті. Попри нелюдські випробування залишилася живою й незламаною і душа колишнього в’язня Бухенвальда Миколи Бурнусенка. Недавно він видав книжку поезій “Крик серця”, куди увійшли й вірші, написані в неволі, що закликали до стійкості й мужності, зміцнювали віру в перемогу. У Галини Скрипниченко в концтаборі радгоспу “Красний” фашисти розстріляли батьків. Вона авторка книжки “Правда про розвідницю Лісну”, в експозиції виставки представляє свій стенд. У Художньому музеї Сімферополя експонується серія малюнків Олександра Виноградова — це спогади про поневіряння в чотирьох фашистських концтаборах. За всіма цими дбайливо зібраними впродовж багатьох років архівними
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
