“До Червоної книги України занесено 60 видів рослин національного парку”. · с. 11сторінка оригіналу ↗
РІДНИЙ КРАЙ
Слово Просвіти, №18 за 2008 рік
мий еталонний розріз силурійських відкладень (майже 400 млн років тому) на схилі долини річки Тернави, печера Атлантида завдовжки 1,8 км, Товтра “Самовита”, Смотрицький каньйон завдовжки 9 км, неподалік Кам’янця-Подільського (південніше с. Зубрівки). Звісно, це — не Великий каньйон Криму і навіть не каньйон Колорадо у національному парку США “Гранд- Каньйон”, та все ж… Унікальні пам’ятки геологічного минулого на території парку “Подільські Товтри” — заповідні урочища. Залучанська печера, скеля-останець “Голова велетня”, вапнякова скеля “Голова витязя”, гора Теремець з аркою, карстовим містком, печерою тощо. Особлива цінність для відновлення здоров’я — мінеральні води з широким спектром лікувальних властивостей. Унікальний за природною красою долинний ландшафт Бакотської затоки на Дністрі зі Свято-Михайлівським скельнопечерним чоловічим монастирем на 120-метровій білокам’яній горі. Вважають, що монастир виник ще в ХІ або у ХІІ—XІІІ ст. У 1891—1892 роках за дорученням Російської Імператорської Археологічної комісії тут проводив розкопки відомий учений, професор В. Б. Антонович. Він знайшов залишки печерних келій і церкви Бакотського монастиря, який зруйнували монголо-татари. На території парку “Подільські Товтри” є Національний історико-архітектурний заповідник “Кам’янець”, більш відомий своєю поетичною назвою “Квітка на камені”. Двотисячолітня історія Кам’янця-Подільського сягає часів воєн римлян з даками (предки нинішніх румунів). Можливо, тому міст через річку Смотрич називається Римський. Уперше Кам’янець-Подільську фортецю згадано у грамоті одного з представників знатного литовського православного роду князів Коріятовичів, що володіли Поділлям з 1362 року. Але археологічні дослідження свідчать про більш давнє існування фортеці — Х—ХІІІ ст. Її поважний вік засвідчують і “шрами” від застряглих у стінах кам’яних ядер. Історико-культурну цінність мають і середньовічні Домініканський і Францисканський монастирі (ХІV—ХVІІІ ст.), церква святих апостолів Петра і Павла (1569 р.) та дерев’яна церква на Карвасарах (1799 р.). У Домініканському монастирі є храм Станіслава-Августа. Загалом на території національного парку навдивовижу багато історико-архітектурних пам’яток — понад 300. Така велика їхня кількість свідчить про складну історичну долю краю.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
