Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“До Червоної книги України занесено 60 видів рослин національного парку”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

ВСТАНОВЛЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ІСТИНИ — КРОК У МАЙБУТНЄ

Слово Просвіти, №18 за 2008 рік

зької академії наук О. О. Шахматова; за допомогою фактів з інших джерел (свідчення посла Папи Римського до Імперії Чингісидів Іоанна де Плано Карпіні, посла короля Франції Людовіка IX до хана Золотої Орди Сартака Вільгельма де Рубрука) та застосовуючи звичайну логіку, розбиває вщент коментарі та аналіз, які зробили ці історики (на догоду тодішній владі — російському царизму) в дусі імперського великодержавного шовінізму. Ці висновки пізніше охоче підтримали ідеологи Радянського Союзу. Володимир Білінський свого часу об’їздив чи не весь Радянський Союз — від Львова до Тинди й від північного Уренгоя до спекотного Термеза. Він пише: “…довелося… зустрічатися з тисячами людей — від принижених і знедолених до гордовитих партійних владик найвищого рангу, які щиро вірили у свою непогрішність і незамінність. Де б випадало мені бувати, завжди стикався із затаєною, глибоко прихованою брехнею офіційної державної влади. На побутовому людському рівні ця брехня відверто випирала назовні”. Автор “Країни Моксель-Московії” ретельно, акуратно, з усією історичною відповідальністю та літераторським тактом досліджує виникнення і розвиток двох народів — українського й російського, і жодним словом його праця не спрямована проти Росії. Станьмо і ми разом з ним на кілька хвилин дослідниками. Версія про великоросів і малоросів з’явилася на світанку створення Російської імперії, коли династія Романових зі своїми підданими, розуміючи, що велика нація повинна мати велике минуле, почала завзято його створювати. Величне минуле повинно мати міцне давнє коріння, тому посіпаки Романових привласнили історію Київської землі, на якій ще до XI століття сформувалася українська нація. Українців назвали малоросами, а те, що російський народ (великороси) сформувався на кілька століть пізніше і розрісся завдяки неслов’янським племенам та кочівникам Золотої Орди, історики свідомо замовчували. Спробуймо разом з автором відслідкувати початок історичної фальсифікації. В. О. Ключевський у праці “Курс російської історії” (1904—1910 роки) зафіксував час появи великоросів як народу: “Із половини XV до другого десятиліття XVII століття основна частина російського населення з Верхньої Волги розтікається на південь і схід донським й середньоволзьким чорноземом, формуючи особливу гілку народу — Великоросію, яка розселяється за межі Верхнього Поволжя…” Ось коли з’явилися великороси: кінець XV— перша половина XVII століття. А хто ж ці люди, що “розтеклися з Верхньої Волги”? В. О. Ключевський пише: “В реґіоні Оки і Верхньої Волги в XI—XII століттях жили три фінські племені — мурома, меря й весь”. Тож він встановив безперечну істину: а) весь край від Тули й Рязані на північ і схід до XIII століття належав фінським племенам: муромі, мері, весі, мокші, мещері; б) плем’я великоросів, або російський народ, як його сьогодні називають, сфор-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин