«Просвіта» · “Діятимемо рішуче, наступально, відстоюючи українські позиції”. · с. 8сторінка оригіналу ↗
ПРИЙНЯЛИ ЕСТАФЕТУ ВІД ПОДВИЖНИКІВ
Слово Просвіти, №18 за 2009 рік
Ядвіга ФЕДИК, м. Козова Тернопільської обл.
Першу читальню “Просвіти” в Козівському районі Тернопільської області було відкрито 1875 року в селі Денисів. Але ще до офіційного створення сільського осередку на Козівщині активно діяли просвітяни. У родині Бородієвичів-Блажкевичів-П’ятківських збереглася почесна грамота, якою Омеляна Бородієвича — батька відомої дитячої письменниці Іванни Блажкевич, активної діячки “Просвіти” і кооперативного руху в Галичині — нагородило Львівське правління “Просвіти” 1871 року. 12 вересня 1900-го читальню “Просвіти” було засновано в Козовій. Великої шкоди діяльності “Просвіти” в районі завдала так звана пацифікація, яку проводили польські каральні загони 1930 року. Вони жорстоко побили активістів “Просвіти” і національно свідомих громадян, сплюндрували читальні, поламали духові інструменти, знищили реквізит драматичного гуртка, порвали книжки. У багатьох селян
Світлана ОРЕЛ, м. Кіровоград
В’ячеслава Євгеновича Шкоду добре знають і в містечку Знам’янці, де він проживає багато років, і на всій Кіровоградщині. Краєзнавець, автор багатьох досліджень, лауреат обласної премії імені Володимира Ястребова, почесний громадянин міста Знам’янки, він більш як півстоліття віддав справі просвітництва і краєзнавства. Автор десятків публікацій, путівників, нарису про місто Знам’янку в “Історії міст і сіл УРСР”, ініціатор створення кількох документальних
Самодіяльний ансамбль “Горлиця”. Зліва Д. і Я. Федики й отець Д. Долішняк
Хор юнаків Козови. Фото 1930"х знищили хатнє начиння, перемішали зерно з гасом, порозшивали солом’яні стріхи, начебто шукаючи зброю. На деякий час громадське життя припинилось. Проте згодом люди домоглися від влади дозволу на відкриття читалень, під впливом “Просвіти” почали діяти економічні, фінансові, спортивні та інші об’єднання. У “Просвіті” пройшли школу гарту різні організації й товариства, зокрема УВО-ОУН, УПА, “Січ”, “Луг”, “Рідна Школа”, “Сільський господар”, “Союз Українок”. Ці організації активно діяли у 30-х роках минулого століття і вплинули на зміну свідомості українського населення. Люди стали патріотами, відданими ідеї визволення України. Слід відзначити подвижницьку діяльність на ниві “Просвіти”, кооперативного руху подружжя Блажкевичів — Іванни та Івана. 1930 року Іванну по-звірячому катували польські каральні органи, лише дивом її вдалося вилікувати після цього у Львівській лікарні, а ще раніше шовіністи отруїли двох її маленьких донечок, щоб відвернути від громадської діяльності. Але ніщо не зламало цієї мужньої жінки.
Одна із засновниць “Просвіти” Козівщини Іванна Омелянівна Блажкевич
Діяльність “Просвіти” перервала радянська окупація 1939 року. Проте дух Товариства жив. 5 лютого 1989 року в Козівській районній бібліотеці відбулись установчі збори, на яких було утворено осередок ТУМ і обрано Д. Федика головою осередку, В. Ждан — заступником, К. Завадську — секретарем. Осередок розростався, утворилось районне об’єднання ТУМ. На основі Товариства почав організовуватись Народний рух України. Побутував вислів: “Товариство української мови — мати, а Рух — її син”. Щоб об’єднати людей, просвітяни ініціювали збирання коштів на спорудження пам’ятника Т. Шевченкові в Козовій, який відкрили 23 травня 1993 року (скульптор Іван Сонсядло). Під час виборів 1990 року Козівська “Просвіта” отримала 17 депутатських місць у радах різних рівнів. Просвітяни організовували багатолюдні мітинги, українські свята, засідання “круглих столів”, ініціювали перейменування вулиць, названих іменами компартійних діячів. Зібрали матеріали про історичне минуле району, боротьбу ОУН-УПА, репресії комуністичного режиму, спогади свідків Голодомору. Пікетували Верховну Раду УРСР, вимагаючи ухвалити Акт про незалежність України, організували молодіжне патріотично-спортивне об’єднання “Сокіл”. Видаємо історико-краєзнавчі, літературно-мистецькі книжки. Популяризуємо спадщину видатної землячки, просвітянки Іванни Блажкевич. Серед найактивніших членів “Просвіти” — Д. Федик, який 12 років керував районним об’єднанням, був душею організації, створив осередки в усіх населених пунктах Козівського району, вперше в школі району ввів факультатив з українознавства; П. Баран, організатор осередків “Молодої Просвіти” в усіх школах району; журналістка, член районного правління “Просвіти” В. Ждан, керівник літературної студії, організатор зустрічей, літературних вечорів, підтримує жіночий ансамбль “Горлиця”; К. Завадська; Д. П’ятківська, організатор і голова “Союзу Українок” у Денисові, онука Омеляна Бородієвича; С. Мурована, П. Петришин, М. Райтер, М. Сушник, Б. Савак, С. Солтис, Г. Сім’я, Н. Круць, Г. Липна, Я. Тучапський, В. Хома, З. Стець, О. Козицька та багато інших. Роботі районного об’єднання планомірно перешкоджали колишні партійні функціонери, які видавали себе за просвітян і рухівців, розколюючи структури. Однак відроджена “Просвіта” зробила багато корисних справ і продовжує діяти, хоч і втратила талановитого організатора, рушія корисних справ Дмитра Федика.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
