Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Про-читання · “Якщо немає пам’яті, то немає й совісті”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

ЦІЛЮЩІ ОГІЄНКОВІ ДЖЕРЕЛА

Слово Просвіти, №18 за 2009 рік

Олександр ЗАВАЛЬНЮК, професор, ректор Кам’янець-Подільського державного університету ім. І. Огієнка: Свої перші знання про нього отримав далекого 1971-го. Ми, тодішні студенти, із “надійних джерел” дізналися і пошепки передавали одне одному небезпечну правду: нашому вищому навчальному закладу виповнюється не 50 (за офіційною версією), а 53 роки, адже ще 1918-го, за гетьманської влади, у Кам’янці-Подільському було відкрито український університет із Огієнком на чолі. У святкових заходах до 85-річчя університету чи не найсвітлішою подією стало відкриття на фасаді корпусу українського університету, який функціонував у 1918— 1921 роках, меморіального скульптурного знака на честь Івана Огієнка. Відтоді цей символ щоденно зустрічає і проводжає 10-тисячний колектив закладу, який славно трудиться на ниві національної вищої освіти і послідовно виконує Огієнкові заповіді. За повної підтримки міської ради, Міністерства освіти і науки України, Президента України у серпні 2008 року сталося найочікуваніше — уряд прийняв ухвалу про прис- Лауреати Огієнкіської премії 2009 року воєння Кам’янець-Подільському університету імені Івана Огієнка. Відтоді наші вдячні серця б’ються у спокійному ритмі й акумулюють енергію для нових важливих українських справ. Петро САУХ, професор, ректор Житомирського державного університету імені Івана Франка: Глибинний за змістом і сильний за пізнавальним та виховним зарядом духовний спадок Огієнка-Іларіона особливо потрібен сучасній Україні, “де вікові наші рани” ще не загоїлися, а “бій за українську державність” ще триває. Попри те, що ми перестали бути тими, ким були, на жаль, так і не стали тими, ким маємо бути. Історія органічно пов’язана з пам’яттю, яка долає невпинний час, долає забуття. У цьому непересічна культурна значущість пам’яті. Безпам’ятство — це невдячність перед минулим і безвідповідальність перед майбутнім. Щоб не помилитися в майбутньому, ми повинні пам’ятати про свої помилки в минулому. Пам’ять, помножена на моральну оцінку, породжує совість як внутрішню самокритику. Якщо немає пам’яті, то немає й совісті. Доглибинною інтенцією всього життя і творчої діяльності Івана Огієнка були саме ці принципи: до минулого — вдячність, до сьогодення — активна дія, до майбутнього — відповідальність, які й стали моїм життєвим імперативом. Василь ФЕЩЕНКО, заслужений художник України, скульптор, м. Житомир: “Блаженні переслідувані за правду” — ця біблійна цитата підштовхнула мене до праці над образами наших земляків: Івана Огієнка та Івана Фещенка-Чопівського. Нехай мій скромний внесок буде ще одним кроком до утвердження їхньої громадянської позиції для відновлення української державності, віри і культури. Дмитро СТЕПОВИК, доктор богословських наук, доктор мистецтвознавства, м. Київ: На еміграції у професора Івана Огієнка було багато клопоту, проблем зі здоров’ям, але він ще до прийняття єпископського, а згодом і митрополичого сану вирішив здійснити істинно подвижницьку працю — наново перекласти Біблію українською мовою. Певна річ, Огієнко уже знав переклад Пантелеймона Куліша другої половини XIX ст., доопрацьований Іваном Пулюєм та Іваном Нечуєм-Левиць-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин