Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 18 (603), 5—11 травня 2011 МОГИЛА В “САДУ ПАМ’ЯТІ”

Слово Просвіти, №18 за 2011 рік

дом — І-го Українського) фронту на чолі з генералом армії М. Ватутіним. Інший план командувача військами Центрального фронту Костянтина Рокоссовського, який передбачав оточення військового угруповання і ліквідацію його ще на підступах до Києва, Москва відхилила. Стрімко просуваючись на захід і дійшовши водного рубежу, частини 40-ї армії та 3-ї гвардійської танкової 21 вересня в кількох місцях форсували Дніпро в районі Букринського плацдарму (навпроти сіл Григорівка, Трахтемирів, Великий Букрин, Ходорів, Щучинка). Зав’язалися кровопролитні бої біля села Зарубинці (нині під водою Канівського водосховища). За кілька днів підійшла й 27-а армія. Висаджений перед цим штурмовий десант у тилу ворога майже весь було знищено. “Вистрибували з літака в секторі зенітного вогню, — згадував учасник тих подій, відомий кінорежисер Григорій Чухрай. — Досі мені довелося ковтнути немало військового лиха: був двічі поранений, воював у Сталінграді, але такого — падати назустріч виблискуючим трасам куль, крізь полум’я палаючих у небі парашутів товаришів, — такого іще не пробував…”. У тій м’ясорубці смерть чигала тисячі відчайдухів ще в небі. Але справжнє пекло було на землі. У ті дні люди з Лівобережжя — Бориспільщини, Чернігівщини, Переяславщини, Золотоноші за десятки кілометрів спостерігали на заході величезну, на весь обрій криваво-червону заграву. Припавши до землі, слухали безперервний гул. Як свід- Колаж Олеся Дмитренка чили потім нечисленні учасники тих боїв, що вижили, такого кровопролиття, як на Букринському плацдармі, не було з початку війни. Ні під Ленінградом, ні під Москвою, ні під Сталінградом. Найвразливіші ділянки для проходження танків — на правому фланзі Ходорів, на лівому — Бучак були перекриті відбірними військами ворога — танковими дивізіями СС “Райх” і “Вікінг”. Всього ж тут було зосереджено 10 німецьких дивізій, половина з них — танкові. Тобто понад сто тисяч особового складу і півтори тисячі броньованих чудовиськ. Кожен метр лінії фронту (всього вона була за 50 км, але головна — 13) — це до сотні солдатів і суцільна броньована стіна. Врахуймо головне, що ворог окопався на пануючих висотах, пристрілявши кожну заглибинку-горбик, кожен кущик. Віктор Астаф’єв, відомий російський письменник-фронтовик, був серед тих, хто форсував Дніпро в районі Бучак—Ходорів—Щучинка. Він згадував, що “коли з одного боку в Дніпро входили 25 тисяч воїнів, то на протилежному (правому — Авт.) виходили не більше 5-6 тисяч”. Опір ворога був шаленим. Як писав у своїх військових мемуарах один із німецьких солдатів, учасник тих боїв, сидячи у надійному укритті, совєтських солдатів вони розстрілювали як у тиру, ледве встигаючи міняти кулеметні патронні стрічки. Їх авіація і артилерія беззупинно накривала шквалом вогню і металу наступаючих. Закінчення на стор. 4 1418 днів і ночей — із 22 червня 1941-го до травня 1945-го — тривала кровопролитна війна нашого народу проти німецько-фашистських загарбників. Із них аж 32 — Букринська операція, завдяки якій війська Першого Українського фронту звільнили столицю України — Київ. Один лиш кадр великої документальної стрічки національного болю. Зупинімо його на мить… ПРОСВІТЯНСЬКИЙ ЧИН СЬОГОДНІ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин