«Просвіта» · “Просвітяни не мають права на розчарування та депресію”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
ХРАМ ГУЦУЛЬСЬКОЇ ДУШІ
Слово Просвіти, №18 за 2011 рік
Леся ЛУЦІВ, член ради суспільно-культурного товариства “Гуцульщина” у Львові, викладач педагогічного коледжу Львівського національного університету імені Івана Франка
Коли розповідають про Гуцульщину, то згадуються прекрасні слова Михайла Коцюбинського: “Якби ви знали, який це дивовижний, майже казковий куточок, з густозеленими горами, вічно-шумливими гірськими ріками, чистий і свіжий наче вчора народився. Мова, звичаї… гуцулів, які проводять усе літо зі своїми стадами на вершинах гір, настільки своєрідні та барвисті, що почуваєш себе перенесеним у якийсь новий, незнаний світ. Якби Ви знали, яка тут велична природа, який цікавий народ гуцули, з багатою, своєрідною психікою, буйною фантазією, дивними звичаями і мовою…” Варто підкреслити, що Гуцульщина — центр Європи. Її могутній масив Карпатських гір має важливе значення для України і Центральної Європи, бо впливає на кліматичний режим. Саме тут знаходяться і найвища гора України Говерла — (2061 м), і географічний центр Європи поблизу села Ділове, що на Рахівщині, і найвисокогірніше в Україні озеро Бребенескул (1801 метр над рівнем моря). Територія Гуцульщини становить 7,7 тисяч квадратних кілометрів. Тут у 6 містах і 13 містечках (селищах міського типу) та 260 селах проживає, за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 469 992 мешканці. Серед українців гуцули мають найбільш виражені субетнічні особливості. Гуцульщина, як етнографічний регіон, має колоритний, етнокультурний і природний потенціал для розвитку народного самобутнього мистецтва, автентичного фольклору, що органічно вплітається у всеукраїнський візерунок. Неповторне гуцульське народне мистецтво відоме всьому світові. В якій би частині світу чи України не жили гуцули, вони пам’ятають про свій край, бережуть народні традиції, звичаї, творять неповторне життєве середовище, своєрідний храм гуцульської душі. Двадцять років тому вихідці з Гуцульщини, які живуть у Львові, створили суспільно-культурне товариство “Гуцульщина”. За цей період члени товариства брали активну участь у Міжнародних гуцульських фестивалях, які відбувалися у Верховині, Рахові, Вижниці, Коломиї, Косові, Надвірній, Путилі, Яремчі. Товариство видає історично-культурно-краєзнавчо-туристичний часопис “Ґражда”. Основне завдання цих фестивалів — розвиток і популяризація традиційних видів народного мистецтва, звичаїв, обрядів, збереження і розвиток автентичного фольклору, виявлення самобутніх творчих колективів, окремих виконавців і майстрів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва. Кожен охочий може взяти участь у ювілейних торжествах Львівського суспільнокультурного товариства “Гуцульщина”, яке відбуватиметься 7 травня цього року о 15-й годині в Шевченківському Гаю на Співочому полі. Тут трембітарі з Рахова покличуть Вас у гори зустрічати весну і запалять у Ваших серцях щедрий вогонь добродійства. А як заграють на сопілці, скрипці та цимбалах музики з Верховини, Космача, Яремчі, Надвірної, капели “Бай”, “Тріо скрипалів” зі Львова, то танцюють ліси і гори, і ноги просяться в танець, а душа сама пригорнеться до рідних Карпат і неньки-України. Своїм співом зачарує чоловічий Народний аматорський хор с. Іспас із Буковини, вокально-хореографічний ансамбль “Писанка”, Народна хорова капела “Галичани” зі Львова. Запальні гуцульські танці подарують Народний аматорський танцювальний колектив с. Віпче з Верховини, Народний ансамбль танцю “Підгір’я” зі Львова. Привітання львів’янам посилає Путильський край і поетеса Надія Черкес з авторською програмою “Моя Гуцульщина”. Чудодійні розписи карпатських візерунків побачите у вишивках і ткацтві, бісероплетінні й писанкарстві майстрів, які представлять гуцульське декоративно-ужиткове та образотворче мистецтво. Побувавши на храмі гуцульської душі, який створює суспільно-культурне товариство “Гуцульщина” у Львові, кожен відчує також свою причетність до вічності неповторного народно-культурного мистецтва, морально-психологічну потребу утверджувати українську Україну.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
