“Не забудьмо зараз обов’язків наших до Батьківщини нашої України”. Постаті 7 · с. 7сторінка оригіналу ↗
«Гомоніла пісня усіма світами...» Образ генерала Шухевича в українському музичному фольклорі
Слово Просвіти, №18 за 2018 рік
Цінним документальним матеріалом для вивчення епохи національно-визвольної боротьби 40—50-х років в Україні є пісні УПА, які й нині широко побутують. У них — прощання юнака з коханою та рідними, перебіг бою, смертельні сутички з ворогом, хоробрість і самопожертва повстанців, заклик до боротьби, готовність умерти за волю України. Чимало повстанських пісень мають історичну підоснову, тобто у них згадуються конкретні імена героїв і назви місць, де відбувалися бої. Народ із любов’ю оспівував ватажків повстанської боротьби Степана Бандеру, Романа Шухевича, Лопатинського (Бистрого) та інших.
Христина ЯРЕМЧУК, викладач Чортківського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. О. Барвінського, член райради товариства “Просвіта” Тернопільської області
Ім’я генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича в народних повстанських піснях майже не зустрічається, а ось його численні псевдоніми — Тур, Лозовський, Щука, Роман, Туча, Степан, Дзвін, а особливо улюблений у народі — Тарас Чупринка — звучать часто. Зважаючи на надзвичайну конспірацію, побутові деталі в таких піснях відсутні. Як правило, їхній зміст носить узагальнюючий характер і головний командир постає в піднесеному образі, що викликає загальну шану й повагу. Сонце волі засіяло — Друг Чупринка веде нас. Командири наказ дали, Гей, дали — “Вперед, друзі, — по Кавказ!”. Серед пісень, записаних відомим дослідником повстанського фольклору, вченим-істориком, фольклористом Григорієм Дем’яном, є цікаві пісні про генерала Шухевича. В одній із них йдеться про формування повстанських збройних сил: Ой приїхав Тур-Лозовський у гори Карпати Та й закликав музиченьків, казав їм заграти: “Ой заграйте, музиченьки, заграйте-заграйте, Усіх хлопців-українців до війська скликайте”. Та як наші музиченьки два марші заграли Уже хлопці-бандерівці у рядах стояли. Ой сказав їм Тур-Лозовський: “Довго не думайте, Беріть в руки автомати, до УПА вступайте!”. Наші хлопці-бандерівці того давно ждали, За годинку зі зброєю вже в рядах стояли. “Наказ, друже-командире, ми — вояки твої! Як накажеш, ми рушаєм у цю мить до бою. Наказ, друже-командире, ми вояки твої. Хоч загинем, та здобудем Україні волю”. (Г. Дем’ян, “Українські повстанські пісні 1940—2000 років”, Львів, 2003). Особливо часто ім’я улюбленого командира зустрічається в такому унікальному фольклорному жанрі, як повстанські коляди. Надзвичайно ризикуючи, але усвідомлюючи, яке важливе значення для піднесення бойового духу народу, віри в правоту своєї боротьби має слово й пісня, українські партизани в морозні різдвяні вечори приходили до “чесних господарів” із колядою. Одна з таких коляд, сповнена оптимістичної віри в перемогу над окупантами, передає ту радість, яку вселила в людські серця звістка про призначення авторитетного полководця Романа Шухевича Головним командиром Українських Збройних Сил: Нова радість стала, яка не бувала, Бо УПА на командира Чупринку дістала. Просим Тя, Ісусе, щодня, щогодини: Поможи му окупантів вигнати з Вкраїни. Хлопці-українці, до УПА вступайте, Що Чупринка нам накаже, славно виконайте! Хлопці врадувались, зброю добували, Тисячами до куренів Чупринки вступали. Били воріженьків із заходу і сходу, Щоб не сміли неволити нашого народу. Цей твір міг виникнути в той період, коли люд у Галичині й Волині був переконаний у перемозі, бо завершувався він так: Гомоніла пісня усіма світами: “Вже воскресла Україна, бо Чупринка з нами”. Повстанські коляди створювали на мелодії відомих християнських пісень. Ім’я головного командира зустрічається і в інших фольклорних жанрах, що їх подає 25-й том “Літопису української повстанської армії”, який повністю присвячений повстанським пісням. Зокрема в одній з великодніх пісень співається: Христос Воскрес! Христос Воскрес! Радість небо нам голосить — Україна того ж просить. А Чупринка промовляє I “Христос Воскрес!” вітає. Тиха радість йде з небес. Христос Воскрес! Христос Воскрес! Минуло 67 років із часу героїчної загибелі Тараса Чупринки — Романа Шухевича. Його ім’я, як і всю героїчну боротьбу УПА, навіки закарбували в народній пам’яті українські повстанські пісні. Та нехай вони іноді недосконалі з літературного погляду, бо творили ж їх не імениті поети, а пересічні повстанці, які переважно від плуга та землі прийшли боронити рідний край. Але ці твори є безцінним свідченням очевидців, котрі, переживши окупаційний більшовицький режим, нині є живими свідками героїчного подвигу українського народу в національно-визвольній боротьбі й ніколи не дадуть українофобам відібрати звання Героя України в народних улюбленців Степана Бандери та Романа Шухевича. Народ не забуває своїх героїв! Слава Україні! Героям слава!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
