Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Літературні події · “Святкові урочистості щасливо збіглися з приходом тепла, а відтак, із правдивою весною”. · с. 12сторінка оригіналу ↗

Ювілейна Гончаріада

Слово Просвіти, №18 за 2018 рік

Леся СТЕПОВИЧКА, Дніпро Свято, про яке так довго дискутували у різних кабінетах письменники і чиновники, вчителі й методисти, студенти і артисти, комісії та оргкомітети, відбулося. Святкові урочистості з нагоди 100-річчя Олеся Гончара щасливо збіглися з приходом тепла, а відтак, із правдивою весною. Розповім про ті локації, де мені вдалося особисто побувати. Київ Вшанування ювіляра розпочалося, як і годиться, у головному виші країни. 3 квітня о 10.00. в Інституті філології КНУ імені Т. Г. Шевченка урочисто відкрито переконливо обладнаний кабінет-музей Олеся Гончара, про що повідомляла газета “Слово Просвіти”. О 15.00 у Національному музеї літератури України відбувся літературно-музичний вечір, на якому проф. КНУ М. Наєнко презентував свою нову книгу “Олесь Гончар і зарубіжжя” (Київ, 2018). Нагадаємо, що твори українського митця перекладено 67 мовами світу. Присутні студенти, вчителі, бібліотекарі, письменники, науковці мали можливість милуватися портретом О. Гончара роботи художника-шістдесятника В. Зарецького та послухати виступи академіка М. Жулинського, проф. С. Кіраля та автора цих рядків, а також народні українські пісні у виконанні професійних артистів. 4 квітня о 12.00 в стінах НСПУ відбувся семінар бібліотекарів, присвячений творчості й життю Олеся Гончара, який провів В. Фольварочний. Він доповів про роль постаті ювіляра в українському та світовому літературному процесі. Присутні прослухали фрагменти з нової книги відомого гончарознавця В. Абліцова “Олесь Гончар: ілюзія і дійсність” (Київ: Інститут обдарованої дитини НАПН України”, 2018). Я зробила доповідь, присвячену фронтовій поезії гвардії старшого сержанта О. Гончара. О 14.00 в НСПУ відбулося 21-ше вручення німецько-української премії ім. Олеся Гончара молодим українським авторам. З цією місією прибули з Німеччини засновники премії кінодраматург Тетяна Куштевська з чоловіком культурологом і меценатом Дітером Каренбергом. Артистично провів захід незмінний член журі, поет Петро Перебийніс. До заходу долучилися Валентина Гончар з дітьми й онуками. Наші лауреатки, дівчата з різних куточків країни, красуні й розумниці, отримали дипломи і конверти з грошовою винагородою. Я привітала меценатів німецькою і прочитала Гете в оригіналі, вітаючи молодих, за що отримала три гвоздики від симпатичного правнука Олеся Гончара Дем’яна. Дніпро 3 квітня о 10.00 студенти й викладачі Дніпровського національного університету ім. О. Гончара відвідали музей-хатину на Клубній, 25, де жив і писав свої твори молодий О. Гончар, читали його вірші й поклали квіти до погруддя О. Гончара. О 14.00 відбулося урочисте засідання Вченої ради Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара, присвячене 100-річчю від дня народження класика української літератури, славетного випускника alma mater. Прикметно, що Олесь Гончар і його рідний університет є однолітками і що у вересні ц. р. ДНУ теж святкує свій 100-річний ювілей (ректор — академік НАН України, проф. М. В. Поляков). 4 квітня відбулися Гончарівські читання на тему “Олесь Гончар і Придніпров’я — творчий діалог” у Гончарівській світлиці головного корпусу ДНУ ім. О. Гончара. До ювілею видано розкішну подарункову книгу “Сторінки історії. Олесь Гончар” (упорядники Ірина Попова, Наталя Олійник, Тетяна Кедич, Альона Тараненко). 5 квітня у Центрі культури української мови НТУ “Дніпровська політехніка” (ректор — академік НАН України, проф. Г. Г. Півняк) відбулися Міжнародні міжви# шівські ювілейні Гончарівські читання на тему “Різні наші мови – почуття одні”, в яких узяли участь студенти чотирьох вишів Дніпра. Вони прибули до нас на навчання із Китаю, Нігерії, Туркменістану, Зімбабве, Гвінеї, Анголи, Марокко, Палестини, Узбекистану, Монголії, Демократитчної республіки Конго. Різними мовами Азії та Африки вони читали уривки із “Собору” та “Пропороносців”, декламували фронтові поезії Гончара, освідчувалися йому у високій пошані, співали на честь ювіляра свої народні пісні. А на екрані можна було переглянути кадри перебування О. Гончара в Китаї та інших країнах. Модератор дійства — доцент Валентина Луценко, яка викладає студентам-іноземцям українську мову. 6 квітня свято вшанування великого земляка тривало в Центрі культури української мови НТУ “Дніпровська політехніка” ім. О. Гончара, де відбулися XXV Всеукраїнські Гончарівські читання за участю студентів “Дніпровської Політехніки” та Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка, які завершилися концертом і традиційним поливанням Гончарівської верби на університетському подвір’ї. Ґрунтовну ювілейну виставку до 100- річчя корифея літератури підготували для містян наукові співробітники музею “Літературне Придніпров’я” (завідувач — Олена Аліванцева). 12—13 квітня у Палаці студентів тривала робота VII Всеукраїнської наукової конференції “Світ Олеся Гончара і й Олесь Гончар у світі”, співорганізаторами якої є Інститут літератури ім. Т. Шевченка НАН України та кафедра української літератури ДНУ ім. О. Гончара. На конференції виступили з цікавими науковими доповідями директор Інституту академік М. Жулинський, проф. М. Наєнко, письменникгончарознавець В. Абліцов, проф. О. Рарицький (Кам’янець-Подільський), а також науковці з Рівного, Кривого Рогу, Запоріжжя та ін. Відбулася яскрава прем’єра театральної вистави за романом “Людина і зброя” студентського театру “Відлуння”, яка викликала сльози і захоплення публіки. Режисер-постановник Олександра Гонюк. 19 квітня місцеві краєзнавці зібралися на засідання краєзнавчого клубу “Ріднокрай”, що при Дніпровській обласній науково-технічній бібліотеці ім. Рівноапостольних Кирила й Мефодія, аби послухати доповідь на тему: “Хранитель Собору: 100 років Олесю Гончару”. Головний доповідач — ст. н. працівник музею “Літературне Придніпров’я” Світлана Мартинова. Учасники ювілейного вечора в Національному музеї літератури. У центрі — академік М. Жулинський Київ “Стежками Олеся Гончара”, — саме так названо кінострічку завдовжки 90 хвилин, яку нещодавно побачив світ. Коли режисер Валерій Степанян-Григоренко вперше прибув до Дніпра і розпочав зйомки, ніхто не вірив, що цей фільм зможе народитися за три місяці. І ось 12 квітня 2018 року сталася небанальна арт-подія! У Київському міському Палаці ветеранів на урочистому вечорі, присвяченому 100-річчю від дня народження видатного українського письменника Олеся Гончара, відбувся прем’єрний показ фільму. У залі зібралися відомі письменники В. Женченко, В. Мельник, артисти театру і кіно, серед яких Тамара Яценко, С. Тримбач, учені, працівники Київської обласної бібліотеки для юнацтва. Вступне слово мовив до запрошених гостей очільник Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський, за сприяння якої творився фільм. Він вручив творцям фільму медалі — найвищі нагороди НСПУ. Талановитий український режисер Валерій Степанян-Григоренко —створив у рекордно короткий термін фільм, працюючи по двадцять годин на добу, вперто, невтомно, цілеспрямовано. А все розпочалося з його палкого бажання пройти всі кроки вслід за народженим 1918 року маленьким хлопчиною Олесем, якому судилося захищати свій край на фронті і прославити його бойовими подвигами і грандіозними епічними полотнами — романами. За мінімально короткий час знято десятки кілометрів плівки — Ломівка, Дніпро (тут режисер побував двічі), Харків, Полтава, Кобеляки, Суха і, звісно ж, Київ. Так виникла документальна двосерійна кінострічка “Стежками Олеся Гончара”. У фільмі є зворушлива сцена, в якій вдова письменника Валентина Гончар, донька Людмила та онука Леся кладуть квіти до пам’ятника Олесю Гончару у Києві. Вони були присутні на презентації фільму. У cтрічці подано широкі мальовничі панорами Дніпра і степу, будинки шкіл та вишів, у яких навчався письменник, зокрема, Дніпровський національний університет ім. О. Гончара та Харківський національний університет ім. В. Каразіна. Розмови з людьми, які знали чи не знали Олеся Гончара, зокрема, розлогі інтерв’ю дали академіки НАН України ректор НТУ “Дніпровська політехніка” проф. Г. Г. Півняк та ректор ДНУ ім. О. Гончара проф. М. В. Поляков. Художниця Наталя Мкртчян подарувала Валентині Данилівні портрет Олеся Гончара, на якому він дуже схожий на вірменина, і навіть трохи на конкретного вірменина, самого Степаняна. І мені не одній так здалося. Вочевидь, таким побачила письменника залюблена в нього художниця. І це прекрасно. А режисер В. Степанян напередодні вже отримав на кінофестивалі “Золоте курча” золоту статуетку, перше місце в номінації “Документальний фільм”. 17 квітня у Київському Будинку кіно відбувся показ фільмів за творами Олеся Гончара, серед яких демонструвався і новий фільм режисера В. Степаняна “Стежками Олеся Гончара”. Режисера привітала народна артистка України Раїса Недашківська. В. Степаняна запрошено з фільмом на Міжнародний кінофестиваль, який відбудеться восени у Болгарії. Полтава 18 квітня естафету ювілейної Гончаріади прийняла затишна Полтава. Об 11.00 розпочала свою роботу на базі Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка Міжнародна науково-практична конференція “Феномен Олеся Гончара в духовному просторі українства”. Конференція стала справжньою інтелектуальною фієстою, на якій пролунали наукові доповіді корифеїв, докторів літературознавчої науки — професорів Ю. Коваліва, М. Наєнка, Галини Райбедюк, М. Степаненка, М. Гуменного, Ганни Токмань, С. Кіраля, О. Неживого, Світлани Жили, Тетяни Бикової, доцентів Віри Мелешко, Ганни Радько, Ніни Осьмак та ін. Вони, без сумніву, дали потужний імпульс для роздумів, нових подальших досліджень Гончарової творчості. Гончарівське свято на Полтавщині було тихим, неказенним, негучним, затишним і справжнім українським, надійним і водночас грандіозним, могутнім, енергетичним. Усе було бездоганно — від початку до завершення. Демократичність і водночас академізм, доброзичливість, креативна атмосфера панували тут. Сонце і дощ, дискусії і жарти, співи, огляди музеїв, пам’ятників і неспинна розмова про творчість Олеся Гончара, великого Українця, що об’єднав усіх у прагненні працювати для України — Учасники Міжнародної Гончарівської конференції в “Дніпровській політехніці”. Дніпро, 5 квітня, 2018

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин