Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Подія року · “Єдина справжня розкіш — це розкіш людського спілкування”. 16 · с. 16сторінка оригіналу ↗

Буяння Французької весни в Україні Буяння Французької весни в Україні

Слово Просвіти, №18 за 2018 рік

Наталя ГУМНИЦЬКА, Львів Цьогорічна п’ятнадцята Французька весна забуяла в квітні особливими барвами і зачарувала гурманів різного мистецького уподобання та потреб історичного, наукового, освітнього пізнання взаємозв’язків українського і французького народів в історичній ретроспективі з проекцією на їхній розвиток у сучасності й майбутті. Стартував фестиваль 31 березня у Києві на Софійській площі музичним перформансом “ПОВІТРЯ”, який став унікальною подією, створеною міжнародним колективом у складі французького композитора П’єра Тійу, українського режисера Влада Троїцького, люксембурзького диригента і музиканта Гаста Вальтзінга, українських музикантів Dakh Daugthers, Nova Opera і Національного президентського оркестру. Масштаби ювілейної Французької весни охопили дев’ять міст України: Київ, Дніпро, Львів, Івано-Франківськ, Рівне, Запоріжжя, Одесу, Бердичів та Харків. Посольство Франції в Україні, Французький інститут в Україні, мережа Альянс Франсез в Україні, Мерії міста Тулуза та численних урядових і неурядових інституцій України забезпечили шанувальникам французької культури розмаїту програму в не менш цікавих формах її реалізації: художні й фотовиставки, театральні вистави і перформанси, концерти популярних музикантів і перегляд найвідоміших сучасних і ретроспективних кінострічок, відкриті дискусії з відомими письменниками, філософами й цікавими особистостями Франції, майстер-класи з вивчення французької мови для молоді. Розмаїття подій, гостей, незвичних форматів вражає. Проте є ще дещо, що робить нинішній Французький фестиваль особливо цікавим для українців. Ця особливість полягає в експериментуванні, синергії зусиль талановитих колективів і окремих виконавців не лише з Франції, а й з України й інших країн Європи. Такий креативний підхід дає можливість взаємного пізнання й інтегрування різних культур, а також створення несподіваних модерних мистецьких проектів. Одним із таких цікавинок став проект “Інверсії” відомого французького фотографа Філіпа Бертрана й українського художника Миколи Білоуса. Це творчий експеримент, який вилився у діалог живопису і фотографії: чорно-білі світлини Бертрана форматом А4 Білоус вдало перетворив на двометрові кольорові полотна. Показовою у цьому плані є програма Французького фестивалю, сформована ГО “Альянс Франсез” у Львові, яку офіційно відкрила Надзвичайний і Повноважний Посол Французької Республіки в Україні Ізабель Дюмон 2 квітня виставкою “Франція поруч” у Львівському історичному музеї. У своєму вітальному слові, яке Ізабель Дюмон на радість присутніх розпочала українською мовою, вона вказала на важливість відроджен- Ізабель Дюмон ня традиції наших взаємозв’язків, без яких важко буде оминути виклики сучасності й здійснити перспективи на майбутнє. Виставка “Франція поруч” занурила глядачів в атмосферу “французького” Львова за допомогою пам’яток зі збірки Львівського історичного музею. Експозиція демонструє безпосередні чи опосередковані взаємозв’язки між Францією і Львовом через розкриття історичних постатей і подій. Цікавим є твердження видатного французького вченого-сходознавця Мішеля Лє Кієна про заснування Львова князем русичів Левом 1240 року на противагу даті 1256 року за даними Галицько-Волинського літопису. Не менш захопливими виявилися мапи відомих французьких картографів Гійома Левассер де Боплана та Жан-Батиста Нолену XVII ст., на яких вони детально описали українські землі у кордонах того часу. Наполеонівський період на виставці представлений постаттю видатного поета-комедіографа Олександра Фредра, який служив в армії Наполеона і був відзначений Золотим Хрестом Virtuti Militari та хрестом “Почесного легіону”. Ще низка цікавих фактів із виставки: функціонування у Львові Музею геніального Фредерика Шопена до 1936 року, виступу Львівському театрі Марії Заньковецької (колишнього театру Скарбка) у листопаді 1881 року знаменитої французької акторки Сари Бернар, керамічні пам’ятки фабрики львівського архітектора Івана Левинського, які на Всесвітній виставці у Парижі 1900 року були відзначені срібною медаллю у номінації “Декорування інтер’єрів громадських і житлових споруд”. Важливою родзинкою церемонії відкриття стало нагородження Послом Ізабель Дюмон низки українських митців і науковців орденами Міністерства освіти Франції та Міністерства культури Франції, серед яких Василь Кметь (директор бібліотеки Франкового університету, президент ГО “Альянс Франсез” у Львові), Роман Чмелик (директор Львівського історичного музею). Під знаком вшанування 100-ліття заснування української дипломатії в контексті зв’язків із Францією в Науковій бібліотеці Франкового університету відкрилася виставка “Франція та Україна: політика, культура та спів праця (1918—1920)”. Відкриваючи виставку, директор бібліотеки Василь Кметь підкреслив, що ювілейній Французькій весні організатори намагалися надати українського колориту, свідченням чого і стала ця виставка, яка розкриває історичні, дипломатичні, політичні, культурні, наукові зв’язки з Францією. Цікаво, що дипломатичне представництво тодішньої молодої держави видає газету “Україна-Франція”, а Україна стає об’єктом дослідження та натхнення для філософів (Жоржа Люсіані), журналістів (Жена Реліс’є), науковців і літераторів (Миколи Костомарова). Продовжив цей український контекст документальний фільм “Українські записники” французького режисера Еммануеля Граффа, який знайомить глядача з сучасною Україною через призму двосторонніх відносин “Україна- Європа”. Про королеву Франції Анну Ярославну нагадує глядачам читання драматичної поеми Богдана Стельмаха “На брань до королеви Анни”, а королеву Анну Австрійську, матір Людовіка XIV, можна побачити в образі правлячої цариці Клеопатри на презентації атрибутивного гобелену XVII ст. з палацової колекції французьких королів з фондів Музею етнографії та художнього промислу. Особливий резонанс викликала зустріч з письменником, сценаристом і музикантом Давідом Фоенкіносом, автором вісімнадцяти романів, перекладених на 40 мов світу, серед яких український переклад роману “Ніжність”, який отримав понад десять престижних нагород і перевищив наклад в один мільйон примірників. Брати Стефан і Давід Фоенкіноси за цим романом зняли однойменний фільм з Одрі Тоту в головній ролі. Це лише маленька дещиця з яскравого, енергетично наснаженого калейдоскопа високомистецьких подій, які відбувалися у рамках ювілейної Французької весни в Україні. А в чому полягає глибинний сенс такого Фестивалю? Мабуть, однією з відповідей буде геніальна сентенція Антуана де Сент-Екзюпері: “Єдина справжня розкіш – це розкіш людського спілкування”. Спілкування, яке відбувається за дотриманням демократичної формули французьких мислителів і революціонерів: “Свобода. Рівність. Братерство”. Нам же, за прикладом Франції, варто створити Інститут України у Франції (і не лише у Франції) та спільно з дипломатичним корпусом поглибити наше спілкування для добра, миру, єдності, любові на планеті Земля. Будьмо разом! П ЕРЕДПЛАТА—2018 П ЕРЕДПЛАТА—2018

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин