Події, факти, коментарі “Не можна весь час жити в парадигмі страждання”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
Від Трипілля до сьогодення
Слово Просвіти, №18 за 2024 рік
“Українська мова: від трипільських символів до сьогодення” – така тема круглого столу об’єднала 2 травня філологів, художників, письменників, філософів, музикантів, всіх небайдужих просвітян у центральному офісі Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка. У своєму вступному слові голова ВУТ “Просвіта” Павло Мовчан наголосив на актуальності обраної теми попри всім відомі проблеми країни, що боронить свою Незалежність. Своєю чергою академік НАПН Георгій Філіпчук зазначив, що Україна перебуває в стані екзистенційної війни. “Як себе далі поведемо – така у нас і перспектива”, – зауважив він. Доктор філологічних наук Юрій Мосенкіс розповів про свій
Огляд преси Про що пишуть українські друковані видання – у нашому огляді.
Громадська діячка Зоя Казанжи в “Сільських вістях” (№18, 30.04.) обурюється тим, що кошти платників податків направляються не на ЗСУ, а на фінансування “Єдиного марафону”. “Ці 1,7 мільярди з наших кишень забирають чотири олігархи – Пінчук, Ахметов, Фірташ і Коломойський. Бо це саме вони переклали фінансування своїх телеканалів на плечі й кишені платників податків”, – зазначає авторка. За її словами, заяви Прем’єр-міністра Шмигаля про “недоцільність перенаправляти кошти з “Єдиного марафону” на ЗСУ” ганьблять країну, яка з простягнутою рукою звертається до світу і хоронить своїх найкращих синів і дочок.
Журнал “Країна” (№7, 04.04.) друкує фрагменти з інтерв’ю з державником Ігорем Юхновським, який помер наприкінці березня у віці 98 років. “Я не знаю, що значить у цій війні виграти. Але знаю, що таке не програти. Це повернути свої землі. Не половину землі. Бо той, кому залишиться друга половина, робитиме з неї більшу частину”, – цитує пана Юхновського “Країна”.
Про храм, що пам’ятає Кобзаря, пишуть “Сільські вісті” (№12, 19.03.). Газета розповідає,
вагомий досвід у вивченні спадщини Трипілля і зауважив, що все доводиться робити власними силами, без фінансової підтримки збоку держави. “Не можна весь час жити в парадигмі страждання”, – з таким лейтмотивом долучився до розмови доктор філософії Сергій Присухін. Про те, як зберегти нашу українську ідентичність, говорив політик і науковець Василь Куйбіда, а голова Луганського обласного об’єднання “Просвіти” Володимир Семистяга поділився своїм особистим досвідом історика у вивченні Трипільської культури і зазначив, що досі Україна не має фахового осмислення цієї спадщини. Письменник і науковець Дмитро Чистяк зупинився на як уродженець села Бігач на Чернігівщині Віктор Остапенко намагається відновити Троїцьку церкву, споруджену 1788 року. У 1960-х храм закрили, нині він потребує реставрації. Щоб урятувати святиню, 72-річний чоловік писав у всі інстанції, але так і не дочекався відповіді. Тож вирішив робити це самотужки, для чого продав батьківську хату... Видання пише, що Тарас Шевченко мешкав у Бігачі близько двох місяців, і саме там у 1847 році він написав свою останню перед арештом картину.
Прикордонники Одещини під час огляду одного з автомобілів виявили “Кобзар” 1939 року, що входить до переліку так званого стародруку і не підлягає вивезенню з України, повідомляють “Сільські вісті” (№14, 02.04.).
“Україна молода” (№18, 01.05.) повідомляє, що на Черкащині в музеї Богдана Хмельницького національного історикокультурного заповідника “Чигирин” напередодні Великодня відбулося відкриття виставки “Хрести України: Центр”. Як розповіли газеті науковці цього музею, на виставці представлено майже 1 тис. 600 хрестів, які презентують центральні області України – Черкаську, Полтавську і Кіровоградську. Це експонати з колекції єдиного в Україні і Східній Європі Громадського історико-етнографічного ставрографічного Музею Хреста з Дніпропетважливості популяризації книги, а художник Василь Красьоха говорив про мову кольорів у національному мистецтві. Слушними думками поділилися також Людмила Лисенко, Петро Чернега, Валерій Юрченко, Кирило Стеценко, Дмитро Ломачук та інші учасники зустрічі. Непересічне зацікавлення викликав виступ української мисткині, реконструкторки артефактів Трипільської культури Людмили Смолякової, інженера за фахом. Вона сказала, що засобами цієї древньої культури треба виховувати молоде покоління, і запропонувала видати “хоча б розмальовки для наймолодших українців”. Також пані Людмила, крім глибокого знання трипільської цивілізації, презентувала мінівиставку своїх робіт.
ровської області. А ще на виставці можна побачити місцеві особливості хрестів, хрести від часів Хрещення Русі, епохи Великого князівства Литовського і козацької доби до початку ХХ століття.
Надходить передплатникам число 4 (360, квітень 2024) “Української літературної газети”. Мотто номера: “У цьому світі жити неможливо, але більше ніде” (Джек Керуак). Видання оприлюднює низку публіцистичних і літературних творів. Є заява Секретаріату НСПУ щодо присутності Міхаіла Булгакова в українському культурному просторі. Публікуються новини про відзначення достойних. Зокрема, що на Житомирщині визначили лавреатів премії імені Івана Огієнка: Митрополита Епіфанія, Михайла Сидоржевського, Василя Марочка, Василя Красьоху, Юрія Работіна, Андрія Ковальова. Нагадаємо, що одним із засновників Огієнківської премії є ВУТ “Просвіта”. Газета також пише про нових лавреатів літературної премії імені Ірини Вільде 2024, лауреатів міжнародної літературної премії імені Василя Портяка за 2023 рік тощо. “УЛГ” повідомляє, що в Мілані відкрилась читальна зала імені загиблої української письменниці Вікторії Амеліної, а в Україні відбувся вечір-портрет “Фіалками розквітну навесні”, присвячений пам’яті письменника-воїна Максима Кривцова.
Підготував Ігор ЗОЦ
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
