Суспільство · “У відвідувачів музею виховується шанобливе ставлення до Книги, формуються сучасні знання та високі почуття патріотизму”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
Науково"просвітницький осередок Шевченкового краю
Слово Просвіти, №18 за 2024 рік
Григорій ГОЛИШ, кандидат історичних наук, доцент, директор наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького
У сповненому драматизму українському сьогоденні, коли у двобої з країною-агресоркою рф вирішується доля нашого незалежного буття й державності, одне з провідних місць належить меморіалізації духовної пам’яті через розвиток національного музейництва. Такі просвітницькі осередки функціонують і в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького, це музеї історії університету, Богдана Хмельницького, українського рушника, археологічний, зоологічний тощо. А віднедавна у виші з’явився ще один об’єкт духовності – музей історії книги, який створено при університетській науковій бібліотеці імені Михайла Максимовича. Зазначимо, що такі осередки книжкової пам’яті мають лише кілька українських університетів, зокрема: Львівський національний імені Івана Франка, Одеський національний імені Іллі Мечникова, Уманський національний садівництва та Ніжинський державний імені Миколи Гоголя. Відкриттю музею в Черкаському університеті передувала велика пошукова робота колективу книгозбірні, котра тривала понад два роки. Насамперед було опрацьовано відповідні фонди Державного архіву Черкаської області, віднайдено унікальні документи з історії бібліотечної справи та книгочитання, а також відповідні сюжетні й портретні ретросвітлини. Чимало цінної інформації було почерпнуто з історичного та поточного архівів закладу, університетської книгозбірні, а також інтерв’ювання ветеранів бібліотечної справи. Досить тривалою була й робота з пошуку експонатів для майбутнього музею. До цієї копіткої справи долучилися співробітники бібліотеки, викладачі, студенти, колеги з обласних та міських книгозбірень. У створенні музею взяли участь: ректор університету Олександр Черевко, професори Володимир Поліщук, Анатолій Чабан, Василь Мельниченко та ін. Творча рада розробила концепцію та тематико-експозиційний план музею. У результаті дискусій вдалося спланувати непересічний інтер’єр музейної локації, що забезпечило органічну єдність усіх його компонентів: меблів, вітрин, стендів, експонатів, інформаційних матеріалів тощо. Безпосередню реалізацію цього духовного проєкту первинно було забезпечено через виготовлення відповідних вітрин Золотоніською меблевою фірмою, оздоблення та оформлення стендів здійснювала рекламна агенція “Життя”. Чи не найпроблемнішим організаційним сегментом створення цього музейного об’єкту став пошук джерел фінансування. Частину витрат узяв на себе ректорат університету, забезпечивши третину бюджету проєкту (40 тис. грн). Решту коштів надали спонсори: Черкаський обком профспілки працівників освіти та науки (голова на той час – заслужена працівниця освіти України Ольга Жалдак) та Черкаська обласна рада (депутатська група у складі Вадима Гайовича, Валерія Данилевського і Романа Сущенка). Урочиста церемонія відкриття музею проходила у дні святкування 100-річчя університету – у жовтні 2021 року. Тоді з рук ректора університету професора Олександра Черевка дирекція бібліотеки отримала свідоцтво про офіційну реєстрацію музею. У його фондах нині налічується понад 350 експонатів: книг, документів, ретросвітлин, речових артефактів, творів мистецтва. Верхню частину музейної експозиції репрезентують 12 повноколірних картин-вітражів, котрі оповідають про історичний шлях книги завдовжки в понад 5 тис. років: від глиняних табличок Месопотамії, папірусів Єгипту й пергаментів Близького Сходу, через літописання києворуської доби, бібліотеку Ярослава Мудрого й початки книгодрукування до сучасної, як друкованої, так і електронної книги. У книжкових вітринах можна побачити рідкісні видання ХVІІІ – поч. ХХ ст., у тому числі з книжкової колекції графів Бобринських. Серед них – видане в Парижі (ХVІІІ ст.) повне зібрання творів Франсуа Вольтера, прижиттєве видання праць Чарльза Дарвіна, унікальні природознавчі дослідження поч. ХХ ст., церковно-навчальна книга “Часослов”, збірка творів Івана Франка “Sem- per tiro”, котра побачила світ у дореволюційному Черкаському видавництві “Сіяч” (1917 р.), репринтне видання Лавришівського Євангелія ХІV ст. тощо. Привертає увагу велика добірка діаспорної літератури першої й другої хвиль української еміграції, виданої в Нью-Йорку, Відні, Вінніпезі, Парижі, Львові (часів його належності до Австро-Угорщини й Польщі). Промовистими є назви цих унікальних видань, наприклад: “Як Москва нищила Україну”, “Звідки взялася назва Русі-України?” тощо. Не залишає байдужими відвідувачів музею й літературна Шевченкіана, де до огляду пропонуються прижиттєві та посмертні видання Шевченкового “Кобзаря”, окремі твори національного пророка, а також рідкісна література першої половини минулого століття про його творчість. Варта особливих акцентів музейна колекція навчальної ретро-літератури, де поряд із посібниками ХІХ – поч. ХХ ст. є й навчальні книги колишніх професорів університету середини минулого століття (за їхніми підручниками тоді навчалися студенти та учні всієї України). Йдеться, зокрема, про “Біохімію” Федора Боєчка (колишнього ректора університету), “Геометрію” Олександра Семеновича, “Фізику” Михайла Фонкіча та Григорія Бугаєнка, “Фізичну хімію” Онуфрія Білого, “Курс сучасної української літературної мови” Михайла Жовтобрюха та ін. Неабияку зацікавленість відвідувачів музею викликає й добірка книг з автографами відомих авторів. У музеї зберігаються друковані твори з дарчими підписами Павла Тичини, Ліни Костенко, Дмитра Павличка, Павла Загребельного, Олександра Ковіньки, Івана Драча, Василя Захарченка, Миколи Негоди, Сергія Носаня, Миколи Жулинського та ін. Окрема експозиційна вітрина присвячена незвичайним книгам: оригінальним за поліграфічним оформленням та особливостями подачі інформації. Тут можна побачити видання з двома паралельними текстами (українською та англійською мовами), з розташуванням читацьких рядків як зліва направо, так і справа наліво, книги у футлярі, з незвичайними обкладинками тощо. На спеціальних стендах експонуються копії архівних документів та ретросвітлини, які відображають як бібліотечну минувшину Шевченкового краю, так і сторінки історії нашої університетської книгозбірні, є і портретна фотогалерея найвідоміших функціонерів бібліотечної справи. У доволі об’ємній вітрині демонструються й власні видання наукової бібліотеки, які побачили світ в останнє десятиріччя. Тут можна побачити не лише традиційні для бібліотечних установ бібліографічні та біобібліографічні покажчики чи інформаційні видання, а й навчальні та методичні посібники, науково-популярні та біографічні книги. У їхньому числі – анотований бібліографічний покажчик “Від ювілею до ювілею. Шевченкознавчі студії викладачів ЧНУ ім. Б. Хмельницького: 1964–2014”, біобібліографічні покажчики серії “Вчені України”, довідник “Краєзнавці Черкащини”, збірник “2300 вибраних мудрих думок про книгу і читання”, фундаментальні краєзнавчі видання “Подорож Златокраєм”, “Село Деньги в українській історії” та ін. У нижніх вітринах експонуються газети та журнали кінця ХІХ – поч. ХХ ст., а також артефакти, які супроводжували повсякденність бібліотек та їхніх читачів. Зокрема, це гасова лампа, раритетні лічильники книговидач, множильні та штампувальні пристрої, друкарська машинка тощо. Відвідувачі мають змогу побачити й особисті речі класиків новітньої української літератури Івана Драча й Миколи Негоди. Окрасою музейної експозиції є твори образотворчого мистецтва, подаровані відомими майстрами пензля й різця. Експонується колекція книжкових ілюстрацій та екслібрисів роботи нашого земляка, академіка, народного художника України Василя Перевальського. Серед них – ілюстрації до творів Івана Франка, Павла Грабовського, Павла Тичини, Максима Рильського, Олеся Гончара, Івана Драча, а також до видань українського пісенного фольклору. У мистецькій мінігалереї – пейзажі та акварелі народних художників України Івана Фізера та Івана Бондаря, заслужених художників Віктора Олексенка і Віктора Афоніна, батики заслуженої художниці Тетяни Касян та гобелени заслуженої художниці Олександри Теліженко. А заслужений художник, член Гільдії українських медальєрів Віктор Крючков подарував музею добірку настільних медалей, присвячених видатним українцям – Тарасу Шевченку, Євгену Сверстюку, Юрію Горліс-Горському, Василю Симоненку, Тодосю Осьмачці. Про драматичні реалії воєнного часу нагадують стенд “Кодекс патріота України”, укладений професором Миколою Іщенком, прапор 118-ї Черкаської бригади територіальної оборони з підписами її бійців, які боронять Україну у війні з рашистами, а також добірка мілітарних артефактів.
Музей історії університетської книги став вагомим центром науково-просвітницької роботи не лише нашого вишу, а й усього Черкаського краю. Звісно, пріоритетним напрямком діяльності є організація екскурсій. Згідно зі статистикою, за два з половиною роки функціонування музею проведено понад 100 тематичних екскурсій, а число відвідувачів сягнуло майже 1900 осіб. Музей відвідало й чимало відомих наших сучасників, які залишили свої записи у Книзі відгуків. Серед них – Іван Заєць, народний депутат України п’яти скликань, повний кавалер ордена “За заслуги”, академік-правник В’ячеслав Борисов, Шевченківський лавреат Володимир Недяк, відомий письменник Станіслав Стеценко, колишній голова Державного комітету телебачення і радіо Юрій Плаксюк, провідна наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Галина Бондаренко, відомий журналіст і громадсько-політичний діяч Роман Сущенко, народна артистка України Лідія Зайнчківська, заслужений артист України Петро Авраменко, київський професор Микола Тимошик та ін. Залишили свої автографи у Книзі відгуків і літературна редакторка газети “Слово Просвіти” Галина Дацюк та голова Черкаського обласного об’єднання ГО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Олена Фещенко. У музеї проводяться масові наукові та просвітницькі заходи: конференції, семінари, круглі столи, вебінари, презентації, перегляди нової літератури, зустрічі з цікавими особистостями, художні виставки тощо. Як бачимо, музейний осередок наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича відіграє важливу просвітницьку роль у житті як університету, так і Черкаського краю. Завдяки ефективному використанню музейної експозиції, проведенню науково-просвітницьких заходів у відвідувачів музею виховується шанобливе ставлення до її високошляхетності Книги, формуються сучасні знання та високі почуття патріотизму.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
