Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

«...І НАЧЕ РАДІСНО МЕНІ»

Слово Просвіти, №19 за 2004 рік

Фото Оксани Цеацури * * * Наговорилася з деревами, та й годі… В деревах бачу всю життєву суть. Буйні трави голубих мелодій Мені весняну пісню принесуть. А Україна, як небесна птиця, Розкрилившись, під зорями літа. Вона усюди, і в душі гніздиться, Іще з часів козацьких теплота. Слова Шевченка всюди в світу сущі. По всьому світі є його слова. Цвітуть шипшини в пралісах і пущі Від слів Тараса правда ожива. Дерева, сходьтесь, — будем гомоніти. В розмовах наших полиняє ніч. Вже день настав, біжать веселі діти Тарасовому сонечку навстріч. z ПОЕТИЧНИЙ АВТОГРАФ * * * Моя земля нерукотворна. Вона в мені, і я у ній. Вона і райдужна, і чорна, В своїй короні вогняній. Вона погаснути не може, Не гасне сміх і крик сови. Благослови мене, о Боже, На труд святий — благослови… Садити сад, орати ниву, З людьми вітатися завжди, І відчувати мить щасливу В саду край тихої води. Коли хлібами пахне днина, Коли дзвенить дівочий сміх, І щоб Вкраїна-Батьківщина Була, як мати, для усіх. Щоб ми здолали чорне горе, Щоб перейшли нужденні дні. Цвіте садок, хлюпоче море — І наче радісно мені. * * * Віки пісень на гуслях вигравали. І я вслухалась в давні ті віки… До півночі сидіти не боялась Одним-одна на березі ріки. Було так тихо-тихо в цілім світі… Найслабший звук з віків не долітав. І тільки вітер, древній сивий вітер На хвилях темних лодії гойдав. А понад хвилі викидались риби В рожевім ніжнім відсвіті зорі… І під вітрилом пропливала Либідь На чистих хвилях, На моїм Дніпрі… Віра АРТАМОНОВА, учасниця ІІ світової війни

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин