Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Події, факти, коментарі · с. 2сторінка оригіналу ↗

ТЕЛЕУКРАЇНІЗАЦІЇ НЕ БУДЕ. ПОГРАЛИСЯ — Й ДОСИТЬ

Слово Просвіти, №19 за 2004 рік

Не встигли українці порадіти рішенню Нацради з питань те7 лебачення та радіомовлення, яке передбачало лише україн7 ське мовлення в нашому ефірі, як своє вагоме слово вирішив сказати гарант Конституції Лео7 нід Кучма. Трактуючи Основний Закон, він заявив, що доміну7 вання української мови в україн7 ському ж таки телерадіопросто7 рі є неконституційним. Мовляв, погралися — і досить. Цікаво, якою статтею Конституції керувався Леонід Данилович? Адже в рішенні Нацради чітко зафіксовані права національних меншин переглядати місцеві телепрограми рідною мовою, відповідно до пропорції тієї чи іншої меншини в певному реґіоні України (згідно з результатами всеукраїнського перепису населення 2001 року). На заяву Кучми відреагував Віталій Шевченко — член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, якій і належить “мовне” рішення. У відкритому листі до Президента України він повідомив, що для 67-ми відсотків українців рідною є українська мова, але вони мають змогу дивитися і слухати навіть менше, ніж 32,5 % телерадіопрограм рідною мовою. У східних та південних реґіонах, де українці все ж домінують за кількісним показником, ситуація з українськомовним телерадіопростором іще гірша. Але, за словами Шевченка, після заяви Кучми сподіватися на кращі показники не варто. Найбільше автора листа обурив той факт, що розгляд проблеми дотримання законодавства про мови на телебаченні та радіо здійснювався за наполяганням підзвітних Президентові органів виконавчої влади. Наприклад, восени минулого року від уряду надійшло прохання відреагувати на висновки Рахункової палати, де зазначалося, що “Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України, ігноруючи виконання законів України щодо мовної політики, не контролює мовного режиму комерційних телеканалів та не забезпечує дотримання ними ліцензійних умов діяльності”. Було офіційно вказано, що “Національною радою допущений недержавний підхід при створенні умов функціонування й розвитку української мови як державної”. Окрім того, Нацрада отримувала безліч документів, спрямованих на захист української мови. Це були постанови Верховної Ради, запити депутатів, листи з Кабінету Міністрів та Адміністрації Президента. Зокрема підзвітний Президентові Держкомітет телебачення і радіомовлення України в кінці минулого року писав Національній раді таке: “Останнім часом, незважаючи на законодавче закріплення за українською мовою статусу державної, відбувається процес звуження сфери її застосування, CЛОВО ПРО СЛОВА що спричиняє соціальну напругу в суспільстві та суперечить інтересам національної безпеки України”. Призначений Кучмою Голова Держкомтелерадіо Іван Чиж стверджував: “Закон України “Про телебачення і радіомовлення” передбачає, що телерадіоорганізації ведуть мовлення державною мовою. Проте нині певна частина телерадіоорганізацій не дотримується вимог цього закону. Таким чином звужується сфера функціонування української мови, применшується її роль як важливого чинника консолідації суспільства”. У зв’язку з цим орган, який від імені Президента України формує в державі інформаційну політику, просив його “забезпечити виконання телерадіоорганізаціями вимог мовного законодавства у частині трансляції телерадіопрограм державною мовою”. Національна рада нещодавно оприлюдненим рішенням виконала відповідні вимоги й заявила про жорсткіші “мовні” правила гри в телерадіопросторі. Разом із тим, за словами Шевченка, вона потурбувалася про врахування інтересів національних меншин, і про те, що домінування росій-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин