“У мовних турнірах перемагають усі”. · с. 6сторінка оригіналу ↗
РАЗОМ НАС БАГАТО
Слово Просвіти, №19 за 2007 рік
чали. І все ж жертводавців із діаспори вийшло навіть трохи більше, аніж ми сподівалися. Як і в попередні роки, маємо активну підтримку Союзу українок Австралії (голова X. Сивенька- Бейлі, відповідальний секретар В. Домазар). Нинішнього року пожертва цієї української жіночої організації склала 19 тисяч 146 гривень. А Фундація українознавчих студій Австралії передала нам 5050 гривень. Активно підтримали конкурс ветерани Української дивізії “Галичина”. Крайова управа Братства її ветеранів зі США (голова П. Буняк) передала на конкурс 7575 гривень, Крайова управа Канади (голова Л. Бабій) — 7575, а ветерани дивізії, об’єднані Крайовою управою в Австралії (голова Т. Андрушко) — 3721 гривню. Наш давній приятель із канадського міста Тандер Бей Ілля Яремчук пожертвував для проведення конкурсу суму, еквівалентну 4356 гривням, а філія Суспільної служби українців Канади з міста Гамільтона (голова Тамара Дудка, відповідальний секретар Дарія Бродгед) 4000 гривень. Не лишила нас без своєї підтримки й наш добрий друг з Австралії письменниця й журналістка Леся Ткач, донька світлої пам’яті Дмитра Нитченка. На сьомий конкурс вона передала пожертву в розмірі 2525 гривень. І цього року підтримав наш патріотичний захід пан Михайло Миро з Канади — 1994 гривні. І цього року є поміж добротворців подружжя Олі та Юрія Татарків зі США — 783 гривні. Ми переконані, що на восьмий конкурс кількість пожертв неодмінно зросте — ми ведемо перемовини з кількома харитативними організаціями в Канаді, які можуть узяти на себе справу збирання чеків із пожертвами на конкурс і видавання відповідних довідок для податкових пільг. Серед меценатів конкурсу з України — голова Верховної Ради Олександр Мороз — 7000 гривень. Щороку виплачує премії переможцям мовного турніру росіянин за походженням і, на моє тверде переконання, справжній патріот України, відомий лікар-невропатолог, директор Інституту проблем болю Володимир Берсенєв (5000 гривень). До речі, Інститут проблем болю — співзасновник разом із Лігою українських меценатів премії ім. Анатолія Єрмака, яку ми разом із Володимиром Берсенєвим ось уже кілька років вручаємо переможцям літературного конкурсу “Що таке національна ідея та український патріотизм?” Не вперше підтримує наш конкурс фінансовими пожертвами відомий науковець, донька президента Української Головної Визвольної Ради Кирила Осьмака Наталія Осьмак, яка встановила премії на суму 3000 гривень. Висловлюючи найщиріші подячні слова на адресу багатьох ЗМІ за потужну інформаційну підтримку мовного марафону, маємо окремо подякувати двом із них і за їхні фінансові пожертви на премії конкурсантам. Це газета “Вісті” (головний редактор Б. Шинкарук) — 3000 гривень та “Народна газета” (головний редактор А. Шевченко) — 2000 гривень. Окремо хочу сказати про ту важливу допомогу, яку надає організаторам конкурсу ще від його перших кроків академік Микола Жулинський. Будучи тоді віце-прем’єр-міністром із гуманітарних питань, він персонально опікувався мовним турніром, залагоджуючи навіть організаційні проблеми. Відтоді М. Жулинський також незмінно входить до Опікунської ради конкурсу, а очолюваний ним Інститут літератури ім. Т. Шевченка НАН України, окрім книжкових видань для нагороди вчителів щороку виділяє також 1000 гривень для преміювання когось із педагогів. Не став винятком і нинішній рік. Вважаю показовим такий епізод. Якось до виконавчої дирекції Ліги українських меценатів завітав молодий чоловік: “Хочу дати гроші на конкурс. Правда, не маю багато…” Це киянин Олександр Кажурін, який пожертвував на сьомий турнір 600 гривень. До речі, цими днями він уже вніс пожертву і на восьмий конкурс. (Я вважаю, що в цій справі мають панувати гласність і прозорість, і що ми повинні звітувати перед громадськістю про одержання та використання кожної гривні, кожного долара). Вперше маємо серед меценатів конкурсу і благодійну фундацію Михайла і Ярослава Стельмахів, яка встановила заохочувальну премію на суму 500 гривень. Я зосередився тут тільки на іменах жертводавців. А всіх тих людей, яким ми маємо подякувати за важливу допомогу в організації та проведенні конкурсу, — надзвичайно багато. Це і педагоги, і журналісти, і письменники, і ціла група працівників Інституту інноваційних технологій та змісту освіти, очолювана Неонілою Шинкарук, і наш незмінний голова журі академік, доктор філологічних наук, професор Любов Мацько, і… — всіх не перелічиш. Справді, разом нас багато і разом ми багато можемо. І я впевнений, що наш гурт щодалі зростатиме.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
