Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Глибини земних надр і людських душ однаково темні й у цьому сенсі споріднені”. · с. 8сторінка оригіналу ↗

КОРОСТЕНСЬКИЙ БУНКЕР СТАЛІНА

Слово Просвіти, №19 за 2008 рік

Проект подібної споруди не міг з’явитися без санкції верховного правителя держави, і тим паче, не міг він реалізуватися без його відома. Очевидно, технічне завдання виконавцям формулювалося з урахуванням тієї ролі, яку призначив об’єкту Сталін у своїх далекоглядних задумах. А з цього випливає, що питання вибору місця споруди, його призначення, термінів проектування і будівництва могли бути поставлені тільки кремлівським диктатором і ніким іншим, бо ці питання перебували у тісному зв’язку з головним клопотом вождя — підготовкою до війни. 1936 р., коли радянське керівництво замінило оборонну воєнну доктрину наступальною і тим самим поставило хрест на застарілій системі укріпрайонів, розпочинається секретне будівництво унікальної підземної споруди загальною площею 400 кв. м на глибині 10 м в надрах гранітної гори в центрі Коростеня. Задля чого? Аби керувати двома УР’ами, на яких уже поставили хрест? Звичайно, ні. Тоді для розв’язання яких завдань було замислено і створено цей складний у технічному плані й досконалий із точки зору безпеки командний пункт, розташований, до того ж, у безпосередній близькості (80 км) від західного кордону країни? Гадаю, Сталін як політичний лідер і знавець людських натур уважно перегорнув книгу Адольфа Гітлера “Майн кампф”, особливо ті її розділи, де фюрер обґрунтовує необхідність розширення життєвого простору німецького народу і ставить своєю метою розгром марксизму, російського більшовизму і світового єврейства. Надходила до Кремля і додаткова цінна інформація. 1936 р. бурхливе економічне зростання Німеччини, прискорений процес її переозброєння, а також ремілітаризація Рейнської області Гітлером створили всі підстави для прийняття Москвою рішень, пов’язаних із перспективами наступальної війни, з необхідністю вчитися ведення наступальних воєн і готувати військово-промисловий комплекс відповідним чином. Адже мирні міждержавні відносини в межах самого Заходу, мир між Німеччиною і, скажімо, Францією, не передбачався ні в близькому, ні у віддаленому майбутньому. А Росія ворожнечу між західними країнами завжди вміла обертати собі на користь. Крім того, народи Західної Європи, в тому числі німецький, були інфіковані доні від Баренцового моря до Чорного. Значення бункера в Коростені різко підвищилося. Компетентні спостерігачі в Генштабі віддавали належне точності сталінського передбачення. Варто було поглянути на карту Європи і ставало очевидно: відстань від Коростенської Ставки до майбутнього театру воєнних дій (ТВД) оптимальна. Із цієї геостратегічної точки здійснювалось би оперативне управління танковими клинами, що розтинають простір у напрямку Бухареста, Праги, Берліна, Кенігсберга… У світлі концепції, розробленої Віктором Суворовим, яка викриває задуми Сталіна, подібний висновок не здається фантастичним. Навпаки, завершення будівництва бомбосховища в Коростені (1939 р.) сприймається як додаткове матеріальне підтвердження планів кремлівського диктатора. Оскільки Гітлер першим розпочав наступальну війну, події почали розвиватися за цілком іншим, незручним для Сталіна сценарієм. Завдавши широкомасштабного випереджального удару, Гітлер дезорганізував грандіозний процес підготовки радянських військ до їхнього власного наступу. Ці війська, які не готувалися до оборони, тому що перебували у стадії масової концентрації, розгортання і переозброєння у прикордон- Одна з кімнат бункера Вхід до Коростенського бункера родно сприймали словосполучення на кшталт: “сталінські соколи”, “сталінський маршрут”, “сталінський план перетворення природи” — настав час звикати до нового словосполучення: “Коростенський бункер Сталіна”. Прив’язка бункера до геостратегічного простору і того часу, коли він будувався, тобто до політики Сталіна і його глобальних задумів, безумовно, необхідна. Але цього не достатньо. Бажано знайти психологічний вимір, який дозволяв би судити, наскільки ідея цієї споруди відповідає особистості вождя. УЛЮБЛЕНІ ГРАНІТИ ВЛАДИ Мені здається, що цей унікальний об’єкт є найкрасномовнішим пам’ятником вождеві, створеним у гранітних надрах із порожнечі на противагу тим статуям із каменю й металу, які виставляли перед очима народу на території СРСР. Фізики знають: немає нічого місткішого, більш сповненого фізичної значимості й нескінченності смислів, ніж вакуум. У непорушно стійких, воістину вічних приміщеннях “бомбосховища” відчувається атмосфера пекла, яка оточувала диктатора за часів його владарювання. Містичні спекуляції навколо ставки Гітлера “Вервольф” здаються дитячим лепетанням, коли заглиблюєшся в узагальнюючі смисли й феномени, пов’язані з Коростенським бункером Сталіна. Ідея абсолютної влади поєднується тут із внутрішньою силою кам’яної породи. Річ у тім, що геологічна формація, на якій лежать древлянські землі, не має подоби на земній кулі. У науковій літературі вона має назву “Коростенський Плутон” (Плутон — бог підземного царства у міфології стародавніх греків. На-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин