Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Що не можуть зробити політики, на те здатна наша пісня”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

КУЛЬТУРА

Слово Просвіти, №19 за 2008 рік

Лідія ЛУЦЕНКО Під такою назвою у величній залі Національної опери України відбувся вечір пам’яті видатного композитора, поета, народного артиста Радянського Союзу та України, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка, Героя України Олександра Білаша. Народився на мальовничій полтавській землі, в селі Градизьк, яка й подарувала йому музичну щедру душу. Саме тут він увібрав велику синівську любов до своєї землі, поезії та пісні. Ще з раннього дитинства разом з батьками хлопчик співав народних пісень, які не вщухали у їхній хаті, бо мама була однією з найкращих співачок на селі, а батько добре грав на балалайці й гітарі. Село славилося майстрами музичних інструментів. І малий Сашко, маючи музичний слух, з трьох років грав на саморобній гармошці, а потім на скрипці, балалайці, гітарі. Першу музичну освіту хлопцеві дав батько. Та Сашкові цього навчання було замало, і він подався до Києва навчатись у школі робітничої молоді, де здружився з братами Майбородами, майбутніми композиторами, які й стали його першими музичними вчителями. Потім навчання в Житомирському музучилищі, Київській консерваторії, яку закінчив 1957 року (клас Миколи Вілінського). Так Олександр Іванович поринув у світ краси та гармонії, створюючи неперевершені пісні патріотичного й ліричного звучання: “Я жив в такі часи”, “Повторись у віках”, “Пісня про Україну”, “Два кольори”, “Ясени”, “Лелеченьки”, а також романси, думи, балади: “Цвітуть осінні тихі небеса”, “Сину, качки летять” на вірші чудових поетів — А. Малишка, Д. Павличка, М. Ткача, Б. Олійника, І. Драча, В. Юхимовича, Д. Луценка, О. Матійка, С. Йовенко, М. Томенка. Композитор, відчуваючи творче піднесення, почав писати серйозну класичну музику. 1965 року Олександр Білаш створив оперу “Гайдамаки” за поемою Т. Шевченка, яка, на жаль, досі не побачила сцени. Щоправда, деякий час уривок з опери звучав у виконанні Національної капели бандуристів України. Олександр Іванович працював головою Спілки композиторів України. Він справед- Юрій БЕЗКРОВНИЙ Виставку художніх робіт студентів Київської дитячої академії мистецтв, що відкрилася в Культурному центрі України в Москві, вже називають першою ластівкою святкування в Росії та Україні 200- річного ювілею видатного українського й російського письменника Миколи Гоголя. Цією експозицією Центр започаткував новий проект “Микола Гоголь”, в рамках якого вже цього року відбудеться кілька масштабних і неординарних заходів. Наприклад, у червні відкриється персональна виставка з Гоголівської тематики народного художника Росії, академіка Російської академії живопису, скульптури й архітектури Анатолія Зикова, а з осені заплановано цикл акцій разом із Меморіальним центром “Будинок Гоголя”. Роботи студентів Київської дитячої академії мистецтв присвячено найвідомішим і найулюбленішим творам Миколи Гоголя не лише в Україні та Росії, а й в усьому світі — сюжети з оповідань “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Ніч перед Різдвом”, “Загублена грамота” та інших безсмертних творів, що відображають українське минуле, українську самобутність та унікальний світ української міфології. Студенти виокремили з цього величезного спадку письменника те, що найближче їм, у чому вони відкрили певний, зрозумілий тільки для них зміст. “Це надзвичайно талановиті діти. Це захоплює! — сказав на відкритті експозиції генеральний директор Центру, доктор історичних наук, член-кореспондент АПН України Володимир Мельниченко.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин