Читацьке віче · “Наші діди-прадіди намагалися зберегти рідне слово, щоб передати як найбільшу цінність дітям та онукам”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
ПЕРЕДАЄМО СЛОВО, ЯК ВОГНИК У ЛАМПАДІ
Слово Просвіти, №19 за 2009 рік
Лариса КОПАНЬ
80 років тому в Харкові за підписом наркома освіти УСРР Миколи Скрипника був запроваджений перший загальноукраїнський правопис, названий пізніше “скрипниківським”. За його нормами український мовознавець і лексикограф Григорій Голоскевич уклав “Правописний словник”. Недовго проісну-
Григорій Голоскевич вав той Словник, недовго прожив і його автор — у серпні 1929 року Григорій Голоскевич був засуджений до 5 років ув’язнення і за нез’ясованих обставин загинув у тюрмі, а його Словник вилучили зі шкільних і громадських книгозбірень. Рятуючись від переслідувань та Голодомору, українство розбредалося по світах, зберігаючи, однак, рідне слово та пам’ять про батьківську землю. У діаспорі з’являються недільні школи для дітей, організовуються бібліотеки. Розвиток національної культури, призупинений на теренах України, набуває різних форм у багатьох країнах світу, де купно осіли українці, й потреба в Словнику, який сприяв би не стільки усталенню, а швидше збереженню мовних норм, стає природною. Заборонений в Радянській Ук-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
