Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
СЛОВО ВСЬОМУ ГОЛОВА
Слово Просвіти, №19 за 2009 рік
Сьогоднішнє число “Слова Просвіти” — п’ятисоте. Започаткувавшись як щомісячний вісник Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, наша газета переформатувалася в тижневик, визначилася з ко$ лом тем і читачів, твердо позиціонувала себе як всеукраїнський культуро$ логічний тижневик. Просвітянське видання зорієнтоване на тих, хто працює для національ$ ної культури і мови, хто переконаний: українське суспільство тоді здійснить свої політичні, соціальні, економічні й суспільні програми, коли національ$ на культура й державна мова посядуть свої чільні місця в Україні.
ної Тарасової церкви, яку буде збудовано на початку комплексу сходів до могили Т. Г. Шевченка на Чернечій горі в Каневі. Саме завдяки цій ініціативі ми побачили, який живий, світлопіднесений, відкритий для добра український народ. Старі й малі, діячі культури і мистецтва, працівники освіти, вчителі й учні з усіх областей України здійснили добродійні внески на церкву, яка буде даниною любові й поваги Кобзареві, тим самим підтвердивши, що нема поміж нами роз’єднання. Ми зібрали десятину від вартості проекту, і ця десятина — від щирого серця і з добрими надіями. 500-те число “Слова Просвіти” виходить у світ саме сьогодні, коли в Україні неймовірно загострилася мовно-культурна ситуація, бо її повністю перенесено в політичну площину. Політики різних мастей і калібрів, заслані й доморощені козачки, кирпогнучкошиєнки і ті, хто висипався з рукава басаврюкової свитки, топчуть усе питомо українське, національне, закликають порвати Україну на реґіони, готові позбавити український народ наймення титульної нації, бо їхнє сподівання — мати Україну не для українців, а без українців. Їм усе ще здається, що вони зможуть аморалізувати народ, розбестити його, посіяти взаємоненависництво, перетворити нас на слухняну біомасу, якій національну гордість можна замінити слухняним споживацтвом черствих крихт зі столу їхнього ідеолога Дмитра Табачника та йому подібних… Наша газета завжди дотримувалася чітких національних орієнтирів — за будь-якої політичної погоди. Ми пам’ятаємо слова Ліни Костенко:
“Журналісти — очі суспільства, яке спить, слух суспільства, яке не чує… Працюйте, зберігаючи гідність своєї професії, й тоді ви дуже багато чого врятуєте”. Саме рятувати, а не доруйновувати покликане “Слово Просвіти”. Наші сторінки відкриті до діалогу, до взаєморозуміння, до спілкування. Слово всьому голова. І не випадково на нашій першій шпальті — наше кредо: “Без мови немає нації”. І мова, і нація переживають випробування, коли молодь не з ними. Ось чому 500-те число “Слова Просвіти” присвячене українській мові. Тільки їй ми служимо, над її джерелами схиляємося. І раді бачити в її дзеркалах молоді обличчя. У день виходу нашої газети в Національному академічному драматичному театрі ім. І. Франка відбудеться нагородження переможців IХ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, який розпочався 9 листопада 2008 року в День української писемності та мови в школах та вищих навчальних закладах України. У центрі столиці зберуться ті юні українці, які підтримали ініціативи Ліги меценатів своїми знаннями й серцями. Завдяки цьому конкурсу вони широко відчинили двері в світ прекрасний і безкраїй — світ рідної мови. Їм ми й присвячуємо наше 500-те число, їх просимо до кола наших читачів та авторів, закликаючи “Будьмо разом!” А вам, наші постійні читачі, автори, симпатики, бажаємо сил і здоров’я. Працюймо для України, для української нації! Читацьке віче у “Слові Просвіти” триває щодня і завжди — до повної перемоги!
10–11 ШЕВЧЕНКІАНА
12–13
ХАРАКТЕРНИЙ СУСПІЛЬНИЙ СИНДРОМ
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
