Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Читацьке віче · “Молодь повинна знати своє коріння”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

НЕ ВТРАТИТИ ЗВ’ЯЗКУ МІЖ ПОКОЛІННЯМИ

Слово Просвіти, №19 за 2009 рік

Просвітяни Оболонського району Києва впро$ довж 20 років активно працюють на українську ідею. Один із напрямів роботи — виховання під$ літків. “Найважливіше — не втратити зв’язку між поколіннями. Якщо зернята висіяти в добре під$ готовлений ґрунт — чекай щедрого урожаю, — вважає завідувач підліткового клубу “Мінський” Тамара Приходько. — Наша мета — прищепити дітям любов до рідної землі, мови, передати їм традиції свого народу”. У приміщенні цього закладу по-домашньому затишно. На стінах — цікавий живопис, зразки петриківського розпису, аплікації. — Це роботи наших дітей, — хвалиться завідувачка. — Тамаро Григорівно, нелег$ ко, мабуть, з дітьми такого віку? Вочевидь, є діти з неблагопо$ лучних сімей? — У клубі працюю з 1975-го. Ми ставимо за мету запобігти втягуванню підлітків у кримінальний світ. На жаль, спеціальної служби, яка займалася б профілактикою і наданням інформації про дітей, схильних до правопорушень, в Україні немає. Діти самі приходять у наш клуб, маленьких приводять мами. Підтримуємо тісний зв’язок з усіма навчальними закладами Оболонського району — спілкуємося, організовуємо спільні вечори, концерти. При клубі діють 12 гуртків: іноземної мови, малювання, петриківського розпису, бісероплетіння тощо. З дітьми працюють талановиті педагоги, скажімо, різьбярства навчає 80-річний Генріх Корвін-Піотровський, людина знатного роду. За освітою — інженер технолог, за покликанням — майстер-різьбяр. Працює літературне об’єднання “Оболонський альманах”, яке очолює Ірина Колесник. Крім хорів “Просвіта”, “Просвітяночка” і сопілкариків, якими керує Раїса Марченко, є гуртки вокалу, класи гітари Учасники хорів “Просвіта” і “Просвітяночка” і спортивного танцю. Намагаємось відродити забуте. Молодь повинна знати своє коріння. — Попри економічні негараз$ ди, ваш клуб успішно розвива$ ється. Хтось вам допомагає? — Матеріальну підтримку надають наші керівники з Центру соціальної служби для молоді — директор Людмила Спіріна та її заступник Людмила Мізюк. — Яка подальша доля вихо$ ванців вашого центру? — Клуб відвідує близько чотирьохсот дітей. Багатьом з них ми допомогли не тільки обрати вищий навчальний заклад, а й вступити в нього, бо знаємо їхні здібності. Наш обов’язок — переконати, що дитина має хист до певної справи, вселити в неї впевненість. Головне — ставитися до дітей по-материнськи, “світлий шлях їм показати…”. Ось вироби наших вихованців: плетені з бісеру пташки, між квітами й деревами походжають лісові мешканці. Цвітуть на шовку мальовані іриси, дзвіночки, фіалки. Зображені олійними фарбами, красуються гербери, шавлії. На стінах — ікони й писанки в стилі петриківського розпису. Ще — витончені різьблені скриньки, вази для фруктів і навіть світильники. — Оце все створили ваші діJ ти!? — Здебільшого це дитячі твори, але деякі малювала я сама. Спеціальних гуртків не веду, бо професійно цього не навчалася. Коли діти просять, передаю їм свій досвід з бісероплетіння, техніки батику, навчаю малювати олійними фарбами. Я дуже люблю своїх дітей і мені не байдужі їхні долі. Розмовляла Тетяна ЛЕМЕШКО, член НСПУ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин