Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Мова єдина · “Бережи своє особове ім’я й родове прізвище в повній національній формі”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

ЧИ ЗАТИШНО УКРАЇНОЗНАВСТВУ В СИСТЕМІ ОСВІТИ І НАУКИ?

Слово Просвіти, №19 за 2009 рік

Фото Ксенії Гладишевої надій Удовенко, проректор Київського національного університету ім. Т. Шевченка, кандидат філософських наук Володимир Бугров, президент АН ВШ, професор Микола Дробноход, заступник міністра освіти і науки України, доктор фізикоматематичних наук, професор Максим Стріха, народний депутат України, директор Верховинської філії НДІУ Петро Шкрібляк та ін. Академік Петро Кононенко стисло визначив ідею конференції: буде українознавство — буде українська освіта; буде українська наука, культура й еліта — буде й українська Україна — світова держава. 2006 і 2007 рр. проведено два міжнародні конґреси, де розглядали проблеми української освіти у світовому часопросторі та їхній стан, перспективи розвитку. Після вивчення анкет, заповнених учителями, батьками та дітьми, студентами й викладачами, представниками громадсько-політичних, конфесійних і державних інституцій (понад 37 тисяч), були одностайні: українська мова й освіта перебувають у стані системної кризи, тому потребують, по-перше, належної уваги та підтримки держави, усіх верств української громадськості, а по-друге, фундаментального реформування принципів, засобів і форм розвитку освіти й науки. Тож саме на цьогорічному Конґресі восени підбиватимуть підсумки. Доповідач також зазначив, що орієнтована на національно-державницькі пріоритети українська вітчизняна і зарубіжна преса, зокрема, “Рідна Школа” (головний редактор Є. Федоренко, США), газети “Освіта” (О. Коноваленко), “Освіта України” (Ю. Кузнецов), “Україна молода” (М. Дорошенко), “Слово Просвіти” (Л. Голота), журнали “Дивосвіт” (М. Величко), державницька еліта та громадськість підтримали ухвали конґресів. Серед ВНЗ, які реформують освіту й науку, — Київський національний університет ім. Тараса Шевченка (ректор Л. Губерський, декан філософського ф-ту А. Конверський) і Київський національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (ректор В. Андрущенко), відділ змісту і якості освіти МОН (керівник І. Лікарчук) і Таврійський університет ім. В. Вернадського (ректор М. Багров), університети Кривого Рога і Севастополя; Головне управління освіти і науки Київської міської держадміністрації (начальник Л. Гриневич), десятки інститутів післядипломної освіти, зокрема Чернівецької області, та тисячі виховних і навчальних закладів, досвід яких розглядали на конференції. Голос освітян і науковців, як і вимоги часу, гостро відчув Президент України, почесний голова ради інституту В. Ющенко, визнав українознавство енергетичною силою освіти й науки, особливо виховання. У цьому напрямі докладає великих зусиль щодо державного функціонування української мови та українознавства міністр освіти і науки І. Вакарчук. Важливе місце у доповіді Петра Кононенка відведено повідомленням про українських меценатів, які, продовжуючи традиції славетних доброчинців ХІХ століття Симиренків, Терещенків, Ханенків, нині щедро підтримують заходи, спрямовані на поширення знань з українознавства. Серед них — видавництво Верховної Ради України, Українське агентство інформації та друку “Рада”, всеукраїнський пізнавально-розважальний журнал для підлітків “Планета знань”, компанія “Всеслав”, клініка лазерної медицини доктора Богомолець, ЗАТ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин