Доля на тлі історії · “Можливо, все, що я хотів сказати віршами світові, я вже сказав”. · с. 6сторінка оригіналу ↗
Текст пошкоджено під час розпізнавання — читайте сторінку оригіналу
Василь Голобородько. Вибрані листи…
Слово Просвіти, №19 за 2012 рік
Про дов жен ня. По ча ток у чис лі 18 за 2012 р.
Лис ти до при по ляр но го смт Ту ра Крас но яр сько го краю (Евен кія), де пра цю вав ад ре - сат Віталій АБЛІЦОВ, із не за - леж них від ньо го обс та вин втра тив ши ро бо ту у хар ків - ській об лас ній га зе ті “Со ці а - ліс тич на Хар ків щи на” (ре дак - тор О. Сит ник) 24. 16.01. 74 Ві та лій! От ри мав од те бе вже 3 лис ти, а оце тіль ки зіб рав ся на пи са ти то бі хоч два сло ва, хоч і пе ре бу ваю за - раз у від пус тці. Сміш но бу де то бі чи та ти — але не від по ві дав, бо не мав кон вер та “авіа”, бо Крас но - яр ський край — це все ж да лі, ніж Хар ків від мо го те ри ко на. От же, як я то бі на пи сав, за разу від пус тці (уже за кін чу єть ся), ра - ні ше пла ну вав ви ко рис та ти від - пус тку для пи сан ня вір шів, але ще не на пи сав жод но го ряд ка. Вір ші не пи шуть ся. На ма га ю ся щось про чи та ти, бо я ще ба га то не про - чи тав за су є тою пе ред ми ну лих ро - ків. По ки ще не знаю, чи схо ті ли б мої те пе ріш ні вір ші над ру ку ва ти, але од на ко во не по ки даю на дій, що це не по ро зу мін ня ко лись за - кін чить ся і все бу де га разд. Не знаю, як ти, але я вва жаю те, що ме не не дру ку ють, прос то прик - рим не по ро зу мін ням. З кож ним днем я де да лі біль ше пе рес від чу ю - ся в то му, що жо ден мій ря док не йде в роз різ усьо му то му світ ло му іра діс но му, що є в на шо му жит ті. Бу вай! Пи ши! В. Го ло бо родь ко.
26. 26.03. 74. Доб рий день, Ві та лію! У ме не ні чо го ці ка во го не від - бу ва єть ся. І да лі пра цюю на шах - ті, ро бо та тяж ка і неп ри єм на, але змі ни ти на якусь ліп шу (та і яка б це ро бо та ме не за до воль ни ла?) не маю змо ги, та, по прав ді ска за ти, я ні чо го й не ро бив у цьо му на - прям ку, ста ра ю ся, щоб це бу ло не го лов ним, ро бо та. Гро ші (тоб то те, що є го лов ним в ото чен ні) і т. ін. Ста ра ю ся піс ля ро бо ти щось про чи та ти, ад же я ба га то ще чо го не про чи тав. Для твор чос ті то ні - чо го не до дає, але хо четь ся хоч де - я кою мі рою бу ти по ін фор мо ва - ним у лі те ра ту рі у ме жах уні вер - си тет сько го кур су (це я на зи ваю са мо ос ві тою та кою со бі). Най - біль ше ме не тур бує те, що вже от три ва лий час я ні чо го не пи шу, не пи шеть ся. Бо піс ля дов гої пе рер -
шах ти пі шов, до то го ж її ско ро зак ри ва ти муть, а в сіль сько му гос по дарс тві без спе ці аль нос ті теж важ ко знай ти ро бо ту, але вже тре ба десь іти на ро бо ту, бо вже ба га то ча су не пра цюю. Та й ко ли пра цю єш, біль ше всти га єш про - чи та ти, ро бо та дис цип лі нує, а це су ціль не бай ди ку ван ня роз слаб - лює і не мо жу ні чо го чи та ти. До трид ця ти — по э том быть по чет но и — срам кро меш ный — пос ле трид ца ти. А ме ні наб ли жа єть ся трид ця - ти літ тя і тре ба пе рек ва лі фі ку ва - ти ся в сус піль но ко рис ну лю ди ну, від мо ви ти ся від усі ля ких ілю зій, спо ді вань на книж ку, друк, гро ші і т. ін. Уже ні чо го то го не має. По - ра сер йоз ні ше пос та ви ти ся до жит тя, без пре тен зій і за зі хань. Але бу вай! Пи ши! В. Го ло бо родь ко. (“До трид ца ти — по э том быть по чет но…” — ря док по е - та Олек сан дра Ме жи ро ва)
34. 22.07. 75 Доб рий день! Ви ба чай за три ва ле мов чан ня. Влас не й пи са ти особ ли во не має про що, все, що від бу ва єть ся те - пер у мо є му жит ті, то все у пло - щи ні по бу ту. Прав да, 31 трав ня у Во ро ши лов град сько му від ді лен ні СПУ від бу ло ся об го во рен ня мо єї ос тан ньої твор чос ті. Ба га то чо го бу ло ска за но на то му об го во рен - ні, все во но якось бу ло повз вір - ші, повз те, про що тре ба бу ло го - во ри ти. Прак тич них ре зуль та тів із то го об го во рен ня ні я ких, бо, мо же, я то бі ра ні ше пи сав, що й ко лек тив на збір ка го ту єть ся, щой до бір ка в ній до рів ню ва ти ме пер шій збір ці і вза га лі про всі ля кі рай дуж ні на дії. Всьо го то го не ста ло ся, хоч і не пок ла да ло ся на - дій ба га то на те. А все ж… З кни жок чо гось ці ка во го діс - та ти ду же важ ко, бо зов сім не бу - ваю у кни гар ні. Хоч знаю, що цьо го ро ку (за те ма тич ни ми пла - на ми) має вий ти до во лі гар них кни жок, се ред них і збір ка ро біт По теб ні, і Поль Ва ле рі, і Мак си - мі лі ан Во ло шин, і Ед гар По, і Ріль ке, і дво том ник Лор ки. Та жод ної із наз ва них кни жок я не прид бав, та й нав ряд чи десь діс та ну, як що доб ра ду ша десь у Мос кві чи Ки є ві не за бу де про ме не, та й не під ки не при мір ник і для ме не, хоч це й бу ває над то рід ко, у кож но го свої кло по ти. Ба га то пи шу про книж ки, бо все ще на ма га ю ся на до лу жи ти втра - че ні уні вер си тет ські сту дії — ста - ра ю ся щось чи та ти, хоч то все і без сис тем но, і не ре гу ляр но. Дов гий час я не пра цю вав на шах ті (ду же нек ра си во зі мною по ве ли ся, до ве ло ся роз ра хо ву ва - ти ся, з ве ли ки ми труд но ща ми, склад но ща ми, нер ву ван ням і т. ін.), але час той зов сім не ви ко - рис тав для се бе, ні чо го не про чи - тав і жод но го ряд ка не на пи сав. Мож ли во, все, що я хо тів ска за ти вір ша ми сві то ві, я вже ска зав, те - пер від ме не ви ма га єть ся тво рець ін шо го пла ну — елек трос лю сар рад гос пу (ким я в да ний мо мент пра цюю). То му цим ра зом і не над си лаю то бі ні чо го вір шо ва но - го, ні чо го не за вір шу ва ло ся. У мі - ся цях сер пні, ве рес ні та й да лі я не пла ную ні я ких дов гот ри ва лих по їз док, от же, маю бу ти вдо ма, про шу за їж джай, ра дий бу ду по - ба чи ти, ад же ми з то бою не ба чи - ли ся вже ду же дав но. На все доб ре! В. Го ло бо родь ко.
36. 21.01. 76 Доб рий день, Ві та лію! Ві таю те бе у Но во му Ро ці! Дя кую за лис та та за при ві тан - ня, ра дий, що щас ли во до ї хав. У ме не змін ні я ких, так са мо пра - цюю елек три ком, тро хи чи таю, вір ші не пи шуть ся. Шко да, що ти втра тив під пис ку, але як що бу де щось ці ка ве, я на пи шу, хо ча не ду - маю. Прог ля нув я те ма тич ні пла - ни на нас туп ний (тоб то 1976) рік, чо гось ви дат но го справ ді ма ло, але є де що. Кіль ка кни жок “На у - ко ва дум ка” пла нує ви пус ти ти, прис вя че них пер шій по ло ви ні пер шо го ти ся чо літ тя, ці ка во бу де прог ля ну ти. А за раз я на пи шу де - що з то го, що має вий ти нас туп - но го ро ку, це все на мій смак, але є де що й та ке, що й кож но му чи та - че ві спо до ба ло ся б: Ка ва ба та, К. Вон не гут (укр. мо вою), З. Ленц “Урок ні мець кої”, Драч (рос. мо - вою), Бє лий “Пе тер бург”, (не роз - бір ли во) Но вел лы, М. Пруст “Под се нью де ву шек в цве ту”, про Фол - кне ра, про За бо лоць ко го (дві книж ки), Пас тер нак, Ж. Се ра і П. Сі ньяк, пись ма… Лу ис Бу ню - эль, сбор ник. Драч (укр. мо вою), Фе о фан Про ко по вич — тво ри у 3$х т. Ді ло ва і на род но роз мов на мо ва ХІ ІІ ст. (на ма те рі а лах со тен - них кан це ля рій і ра туш Лі во бе - реж ної Ук ра ї ни). Каз ки про тва - рин (“На у ко ва дум ка”), Піс ні По - діл ля. Ко ли хо чеш, на діш лю увесь спи сок тих кни жок, що я со бі на - ду мав прид ба ти, усьо го 60 назв, ти на пи сав би, які й то бі до впо - до би і я ста рав ся б прид ба ти й то - бі. Я й ми ну ло го ра зу тріш ки біль ше для те бе бе ріг, і пе ред са - мим тво їм но сом роз хо пи ли. Зви чай но, на ба га то кра ще са - мо му пи са ти, аніж чи та ти ко гось. Тоб то, тре ба пи са ти і чи та ти, а не чи та ти і пи са ти, або, що зов сім зле, тіль ки чи та ти. От же, че каю від те бе чо гось тво го, мо же, й ме не це під - стьоб ну ло б, у по ряд ку зма ган ня. У нас тут теж зи ма, мо ро зи дош куль ні, сні гу ба га то ви па ло, ста рі лю ди ка жуть: уро жай бу де. Ві та лію, не знаю, чи зруч но бу де спи та ти в те бе, чи не зміг би ти ме ні на діс ла ти шап ку “пи жи - ко ву” чи як там її в бі са, бо з-під по ли за них прав лять ска же ну ці - ну, а я не хо чу зба га чу ва ти яки - хось пе ре ку пок. Шап ка не об хід - на, мій ста тус під ви щить ся “як ртуть” (П. Ти чи на), а це важ ли во у пла ні сус піль но$ по бу то во му. Ко ли змо га і зго да, на пи ши, і на - пи ши вар тість її, я по тім або за го - дя, не гай но виш лю пош тою. Але бу вай! Пи ши! В. Го ло бо родь ко.
Лис ти до Хар ко ва 42. 18.22 1977 Доб ри день, Ві та лію! От ри мав тво го лис та, книж куі стат тю про Лор ку. Я й да лі пра - цюю в рад гос пі елек три ком. Цьо - го лі та вда ло ся по но ви ти ся в пе -
да го гіч но му інс ти ту ті у Во ро ши - лов гра ді на 2$й курс, ще ні чо го не зда вав, от же, кло по ту по пе ре ду до бі са. Так са мо уліт ку вда ло ся на - дру ку ва ти ся у мо ло діж ній га зе ті об лас ній. Вір ші над ру ку вав зна - йо мі то бі — це пер ші п’ять ри мо - ва них вір шів, що я ни ми мав роз - по ча ти збір ку, що по да вав до ви - дав ниц тва “Ра дян ський пись - мен ник” і ру ко пис якої ме ні звід - ти по вер ну ли, про що я то бі пи - сав і га неб ні, при низ ли ві від гу ки на неї то бі при си лав. За раз той ру ко пис ле жить у Во ро ши лов - град ській фі лії СПУ, ма ють на мір об го во ри ти і в ра зі по зи тив ної оцін ки її на ши ми пись мен ни ка - ми ре ко мен ду ва ти до ви дав ниц - тва “Дон бас”. Ота кі мої спра ви на сьо год ні. Вір шів дав но вже не пи сав, але над си лаю то бі ар ку шик з вір ша - ми, мож ли во, во ни ви яв лять ся-то бі не ві до ми ми. Дя кую за книж - ку. Кни жок з ті єї се рії маю вже п’ять, се ред них По теб ня і Ес те - ти ка аме ри кан сько го ро ман тиз му (там є прос то пот ря са ю чі ма те рі а - ли!). Жаль, зви чай но, що не діс - тав “Се мі о ти ка та худ. тв.”, але на пи ши ме ні, будь лас ка, швид - ше, як що во на вий шла у вид$ ві “Наука”. У ра зі то го, що во на там вий шла, я її зміг би ви пи са ти нак - лад ною пош тою. Че рез ма га зин “Кни га$ пош тою” зміг прид ба ти книж ку “И. П. Смир нов “Ху до - жес твен ный смысл и эво лю ция по э ти чес ких сис тем”. Книж капот ря са ю ча, ав то ро ве ім’я за - пам’ятай, йо го книж ки дру ку ють - ся, як$ от “Древ не рус ский смех и ло ги ка ко ми чес ко го”, або ви хо - ди ли ра ні ше. “Что бы текст об ла дал ин ди - ви ду аль ным смыс лом, он дол жен быть двус мыс лен ным. Вот по че - му, в про ти во вес на ив но му мне - нию и не пос редс твен ном вос - при я тии ху до жес твен ных тек стов нуж но нас та и вать на том, что ли - те ра тур ный смысл не дан в пря - мом наб лю де нии и тре бу ет, да бы быть пос тиг ну тым, про ве де ния срав ни тель но слож ных мыс ли - тель ных опе ра ций…” За у ва ги до стат ті (ідеться про статтю В. Абліцова, присвячену творчості Ф. Г. Лорки й підготовлену для друку у журналі “Дон” — В. А.): “4$й ря док зго ри: у те бе “своеобразность” вар то за мі ни ти на “своеобразие”. Стор. 2, 4 ря - док зго ри: “вклю че ны пе ре во ды, ко то рые сде ла ли (вы пол ни ли) пи о не ры русск… и т.д. Ке льин, ит. д. 7$й зни зу: тре ба б: Вяч. Вс. Ива нов.? Стат тя вза га лі ці ка ва, під твер - джен ню ме то до ло гіч них ус та но - вок біль ше пос лу жив ана ліз вір - ша Л. “Me men to”, ніж “Гі та ра”. Але бу вай! Пи ши. В. Г. P.S. Ві та лію: чи не ма у Хар ко ві у про да жу гар ної пор та тив ної ма - шин ки. За кор ті ло прид ба ти. Діз - най ся.
44. 19.03 1979 Доб ри день, Ві тю! Дя кую, що пам’ята єш та що оз вав ся. Дя кую, що ду мав про ме не, ко ли книж ки ку пу вав. Ти не на - пи сав, яку са ме книж ку ти при -
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
