Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Культура · с. 15сторінка оригіналу ↗

Текст пошкоджено під час розпізнавання — читайте сторінку оригіналу

У ньо му жив ко лись му зи ка…

Слово Просвіти, №19 за 2012 рік

“Ім’я ви дат но го ук ра їн сько го ком по зи то ра і гро мад - сько го ді я ча що ро ку де да лі впев не ні ше по вер тає своє зас лу же не міс це у пан те о ні ве ли ких ук ра їн ців”. Ва лен ти на УМ РИК, ди рек тор Ме мо рі аль но го му зею К. Г. Сте цен ка у с. Веп рик “Та тим і сла вить ся моє се ло, і тим во но ве ли ке, що в ньо му жив ко лись му зи ка…”, — на пи сав по - ет Во ло ди мир Ко сов ський про се ло Веп рик і ви дат но го ук ра їн - сько го ком по зи то ра К. Г. Сте цен - ка. Тож 27 квіт ня ба га то ша но ва - них гос тей за ві та ло у Веп рик до ме мо рі аль но го му зею ім. К. Г. Сте цен ка та міс це вої шко ли. Тут і від бу ла ся кон фе рен ція на те му “Від род жен ня ук ра їн ської му зич - ної спад щи ни по чат ку ХХ сто літ - тя”, прис вя че на ни ніш ній 130$й річ ни ці від дня на род жен ня сла - вет но го ук ра їн сько го ком по зи то - ра$ кла си ка. За хід, як і в по пе ред - ні ро ки, зіб рав чи ма ло ві до мих ук ра їн ських на у ков ців і ді я чів мис тец тва, му зей них пра ців ни - ків, пред став ни ків твор чої гро - мад ськос ті Ки їв щи ни. Се ред учас ни ків кон фе рен ції — ака де - мі ки, док то ри на ук, про фе со ри, зас лу же ні ар тис ти Ук ра ї ни, ди - рек то ри ба га тьох ві до мих ук ра їн - ських му зе їв. Вша ну ва ти Ки ри ла Сте цен ка, який був ві до мим прос ві тя ни ном, при ї ха ло чи ма ло чле нів Фас тів ської ра йон ної ор - га ні за ції То ва рис тва “Прос ві та” ім. Т. Г. Шев чен ка. Гос ті при бу ли до на шо го му зею склас ти да ни ну пам’яті Ки ри лу Гри го ро ви чу, для яко го веп риць ка зем ля ста ла ос - тан нім при хис тком і міс цем віч - но го спо чин ку. Усі при сут ні ог ля ну ли по нов - ле ну екс по зи цію му зею, от ри ма - ли юві лей ні му зей ні бук ле ти, оз - на йо ми ли ся з но ви ми світ ли на ми та ма те рі а ла ми, яки ми по пов нив - ся му зей. Уже тра ди цій но від ві да - ли мо ги лу ком по зи то ра, де за учас тю свя ще ни ків УПЦ Ки їв - сько го пат рі ар ха ту і УАПЦ від бу - ла ся за у по кій на лі тія та пок ла дан - ня кві тів до пам’ят ни ка К. Г. Сте - цен ку. До йо го під ніж жя ляг ли він ки й кор зи ни з кві та ми від му - зею, Ки їв ської об лас ної та Фас - тів ської ра йон ної дер жав них ад - мі ніс тра цій, на ших гос тей і учас - ни ків за хо ду. Прог ра ма кон фе рен ції бу ла на си че ною і зміс тов ною. Її ве ду - чий — онук ком по зи то ра, зас лу - Ок са на СЕ МЕ НЮК, зас туп ник го ло ви Ра ди Га лиць ко - го ра йоб’єд нан ня м. Льво ва ВУТ “Прос ві та” ім. Т. Г. Шев чен ка Уве че рі 27 квіт ня 2012 р. пе ред Ук ра їн ським на ці о наль ним му зе - єм у Чи ка го бу ло люд но. За дов го до цьо го дня в Ук ра їн сько му се лі мож на бу ло про чи та ти ого ло шен - ня: “Ук ра їн ський на ці о наль ний му зей зап ро шує Вас взя ти участь у над зви чай ній по дії — ве чо рі “Не за бут ня Квіт ка”. Му зич ний ве чір пам’яті спі вач ки”. Лю дей, які від гук ну ли ся на зап ро шен ня, бу ло ба га то. Стіль - ців заб рак ло, на віть по зи че них із цер кви не вис та чи ло — лю ди сто - я ли. І ось зву чать піс ні у ви ко нан - ні не за бут ньої Квіт ки — та кі зна - йо мі з ди тинс тва, але не пе ре вер - ше ні в її ви ко нан ні. За ла бу ла прик ра ше на пор тре та ми спі вач - ки: ось Квіт ка піс ля пер шо го при - час тя, ось во на дів чин ка зі скрип - кою, ось уже юн ка з сес трич кою, та том і ма мою — у всіх яс ні, оп ти - міс тич ні пог ля ди з твер дою ві рою в май бут нє. Ось Квіт ка уже у про - ме нях сла ви — пе ред мік ро фо ному сту дії, ось — на від по чин ку в го - рах, а тут — із си ноч ком і чо ло ві - ком — усі щас ли ві, ус міх не ні. же ний ар тист Ук ра ї ни, ла у ре ат Все ук ра їн ських та Все со юз них кон кур сів скри па лів, до цент, за - ві ду вач ка фед ри шо у$ біз не су Ки - їв сько го на ці о наль но го уні вер си - те ту куль ту ри і мис тецтв Ки ри ло Ва ди мо вич Сте цен ко. Се ред ін - ших у пре зи дію зап ро си ли най ві - до мі шо го сте цен коз нав ця, док - то ра мис тец твоз навс тва, про фе - со ра Лю Олек сан дрів ну Пар хо - мен ко. Про ви да ну не що дав но її ґрун тов ну мо ног ра фію “Ки ри ло Сте цен ко” бу ло вис лов ле но чи - ма ло теп лих слів і по зи тив них від гу ків на у ков ців, мит ців. Про це го во ри ли у сво їх вис ту пах кан - ди да ти мис тец твоз навс тва Ана - то лій Ка ле ни чен ко, Іри на Сі кор - ська з від ді лу му зи коз навс тва Інс ти ту ту мис тец твоз навс тва, фоль кло рис ти ки та ет но ло гії ім. М.Т. Риль сько го НАН Ук ра ї ни Світ ли ни ство рю ва ли ат мос фе ру теп ло ти і лю дя нос ті, до да ва ли до му зич но го об ра зу спі вач ки ві зу - аль них де та лей, яких так бра кує у сприй нят ті. Ук ра їн ці зна ють Квіт ку Ці сик із двох аль бо мів “Піс ні Ук ра ї ни” та “Два ко льо ри”. Для ба га тьох піс ні в її ви ко нан ні є кла си кою, що не пот ре бує ко мен та рів і ре - цен зій. І це прав да. Ве чір пам’яті у Чи ка го мав на ме ті наб ли зи ти спі вач ку до нас, ство ри ти її зем ний об раз, оці ни - ти її мис тець кий до ро бок, анг ло - мов ний і ук ра їн сько мов ний. то що. З її ж вис ту пу про двох із ко гор ти най ви дат ні ших мет рів хо ро во го ви ко навс тва Ук ра ї ни Ки ри ла Сте цен ка і Олек сан дра Ко ши ця й роз по ча ла ся ро бо та кон фе рен ції. Чи ма ло ці ка вих фак тів жит тя і твор чос ті юві ля ра проз ву ча ло у вис ту пах на у ко вих пра ців ни ків На ці о наль ної му зич - ної ака де мії Ук ра ї ни ім. П. І. Чай - ков сько го, На ці о наль ної біб лі о - те ки Ук ра ї ни ім. В. Вер над сько - го, му зей них ус та нов м. Ки є ва. На кон фе рен ції вис ту пив ака де - мік На ці о наль ної ака де мії мис - тецтв Ук ра ї ни Рос тис лав Пи лип - чук. Йо го до по відь, зок ре ма що - до пер ших біб лі ог ра фіч них тво рів Ки ри ла Сте цен ка, ста ла ва го мим внес ком у сте цен коз навс тво. Чи ма ло схваль них від гу ків от - ри ма ла об шир на сте цен коз нав ча ро бо та, яку ве де наш му зей. З де - монс тра ці єю ба га тьох від - най де них ар хів них до ку мен - тів і до по від дю про ді яль ність Ки ри ла Сте цен ка у 1921— 1922 ро ках з ук ра ї ні за ції цер - ков них па ра фій на Фас тів - щи ні вис ту пив стар ший на у - ко вий спів ро біт ник му зею, го ло ва фас тів ської “Прос ві ти” Е. А. Мон дзе лев ський. Біль шість із від най де них і під го тов ле них ним ма те рі а лів увій шли до пре - зен то ва но го на кон фе рен ції цьо - го річ но го на у ко во$ ін фор ма цій - но го бю ле те ня му зею. Збірник міс тить та кож і най більш ці ка ві до по ві ді учас ни ків то ріш ньої сте - цен коз нав чої кон фе рен ції, ма те - рі а ли ві до мих дос лід ни ків$ сте - цен коз нав ців, на у ко ві стат ті пра - ців ни ків му зею і ві до мос ті з іс то - рії с. Веп рик, Веп риць ко го То ва - рис тва “Прос ві та”, з яким тіс но спів пра цю вав Ки ри ло Гри го ро - вич Сте цен ко. Тож у вру че ній нам гра мо ті від На ці о наль ної му - зич ної ака де мії Ук ра ї ни ім. П. І. Чай ков сько го сло ва про те, що ді яль ність му зею у ца ри ні дбай - ли во го збе ре жен ня пам’яті про ком по зи то ра, про ве ден ня що річ - них на у ко во$ прак тич них сте цен - коз нав чих кон фе рен цій, ви пуск на у ко во$ ін фор ма цій них бю ле те - нів і цін них ар хів них ма те рі а лів про К. Г. Сте цен ка “є Ве ли кою мі сі єю, яку з чес тю ви ко нує Ваш му зей”, ціл ком зас лу же ні. Бу ли при ві тан ня і по да рун ки му зею й від ін ших учас ни ків кон - фе рен ції: кни ги, фо тос віт ли ни, су ве ні ри, яки ми по пов ни ли ся на ші му зей ні фон ди. А ди рек тор Фас тів ської шко лина род ної май стер нос ті ху дож ник А. Дре - вець кий по да ру вав кар ти ну “Пі - сен ні дзво ни К. Г. Сте цен ка”. На за вер шен ня при сут ні прос - лу ха ли чу до вий спів і му зи ку у ви - ко нан ні зна ної ка мер ної спі вач ки Ган ни Со ло нич ної і бан ду рис тки Те тя ни Ло бо ди, май стер ну дек ла - ма цію вір шів про К. Сте цен ка свя ще ни ка, зас лу же но го ар тис та Ук ра ї ни Пет ра Бой ка, на со ло ди - лись не пе ре вер ше ною грою на скрип ці ону ка ком по зи то ра Ки - ри ла Ва ди мо ви ча Сте цен ка. З при єм ни ми вра жен ня ми по ки да ли Веп рик учас ни ки юві - лей ної сте цен коз нав чої на у ко - во$ прак тич ної кон фе рен ції. Біль шість із них обі ця ла зно ву за - ві та ти до нас 26 трав ня на об лас - ний му зич ний сте цен ків ський фес ти валь “Пі сен ні дзво ни”, а нас туп но го ро ку — на чер го ву кон фе рен цію. Ми з ра діс тю че ка - ти ме мо всіх, хто вив чає і ша нує твор чість на шо го та ла но ви то го зем ля ка. Бо ім’я ви дат но го ук ра - їн сько го ком по зи то ра і гро мад - сько го ді я ча що ро ку де да лі впев - не ні ше по вер тає своє зас лу же не міс це у пан те о ні ве ли ких ук ра їн - ців і при тя гує до Веп ри ка, слав - но го тим, “що в ньо му жив ко - лись му зи ка…”, що ра зу біль ше Го ту ю чи цю стат тю, за хо ті ло - ся про чи та ти яко мо га біль ше про цю слав ну жін ку, яка влас - ним кош том, із влас ним ба чен - ням, зап ро сив ши най кра щих му зи кан тів, ство ри ла один із най біль ших “да рун ків Ук ра ї ні” — дис ки “Піс ні Ук ра ї ни”, “Два ко льо ри”. І, го во ря чи про її пе ред час ну смерть — во на по мер ла від ра ку за п’ять днів до 45$річ чя 1998 ро - ку — хо четь ся про ци ту ва ти її дво - ю рід ну сес тру Хрис ти ну Лев: “А що до хво ро би… Зви чай но, у ро ди ні мір ку ва ли про це. По - мер ла ма ма, по тім Квіт ка, а два ро ки то му — сес тра Ма рія. Во ни май же од но час но зах во рі ли, але це не ге не тич не. Ма буть, щось бу ло у то му міс теч ку, де во ни жи - ли, бо там ду же ба га то жі нок із та ким ді аг но зом. Не хо чу, щоб усе за вер шу ва ло ся так сум но. Квіт ка ду же лю би ла жит тя, до ро гих їй лю дей об да ро ву ва ла ра діс тю, а ко ли за хо ди ла в кім на ту, всі ми - мо во лі всмі ха ли ся”. Тож ус міх ні мо ся і ми з вдяч - ніс тю. Хай у кож но му до мі бу дуть її піс ні і хай та кі ве чо ри бу дуть що ро ку, щоб кож ний міг за мис - ли ти ся, а який да ру нок за ли шу я Ук ра ї ні? 24 трав ня ви пов ню єть ся 130 ро ків із дня на род жен ня ві до мо го ук ра їн сько го ком по зи - то ра, хо ро во го ди ри ген та, гро мад ськоG му зич но го ді я ча Ки ри ла Гри го ро ви ча Сте цен ка (1882—1922). Він увій шов у на ше мис тец тво як та ла но ви тий і гід ний про дов жу вач на ці о - наль но го нап ря му ук ра їн ської му зи ки, бі ля ви то ків яко го сто яв ще Ми ко ла Ли сен ко. Муза Сте цен ка жи ви ла ся з гли бин них дже рел на род ної твор чос ті й по вер та ла ся ук ра їн - сько му на ро до ві, але зба га чу ва ла й сві то ву му зич ну куль ту ру. Твор ча ін ди ві ду аль ність йо го не роз рив но пов’яза на зі сло вом, що особ ли во поз на чи ло ся на йо го хо ро вих, во - каль ноG інс тру мен таль них, опер них тво рах, му зи ці до те ат раль них вис тав і об роб ках на - род них пі сень. По міт ний слід за ли шив він як под виж ник му зич ної ос ві ти і як ав тор цер - ков ної му зи ки. Уся ба га тог ран ність жит тя й ді яль нос ті ком по зи то ра ста ла те мою чер го - вої, уже V юві лей ної об лас ної на у ко воG прак тич ної сте цен коз нав чої кон фе рен ції, що не - що дав но від бу ла ся на Фас тів щи ні у с. Веп рик.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин