Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіті»—145 · “Заставнівщина пишається тим, що саме на її землі вперше пролунав заклик до згуртування просвітителів”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

Заставнівські просвітяни

Слово Просвіти, №19 за 2013 рік

Світлана МАСЛОВСЬКА, голова Заставнівського районного об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Т. Шевченка, Чернівецька область Суспільні прагнення українців Буковини вперше проявилися в революційні 1848—1869 роки. Під час виборів до австрійського рейхстагу, які тодішня влада оголосила під тиском революційних подій, із восьми депутатів від Буковини обрано п’ятьох українців. На засіданнях парламенту вони разом із депутатами від Галичини відстоювали не тільки соціальноекономічні вимоги, а й виступали на захист української мови, добивалися розширення національних прав українців. Протягом 50-х років XIX століття проявів українського руху в краї майже не спостерігалося. Та деякі позитивні зрушення були. Зокрема збільшується кількість священиків із числа українців як наслідок політики єпископа Євгена Гакмана, зросла кількість народних шкіл, активізується вивчення української мови в освітніх закладах, посилюється проникнення національних ідей із Галичини та Наддніпрянської України. Наприкінці 60-х років українська громадськість Буковини достатньо визріла, щоб перейти до нового стану в своєму розвитку — створення культурно-освітніх і політичних товариств, навколо яких можна було б гуртуватися і займатися просвітницькою та організаторською роботою. Одне з перших — “Руська Бесіда”, яка виникла 1869 року. А якщо точніше… 1 листопада 1868 року в с. Товтри (Заставнівський район Чернівецької обл.), у будинку М. Драчинського було весілля. Молодий богослов Євсій Андрійчук одружувався з донькою панотця Астазією. Під час обіду в присутності майже 200 священиків настоятель Чернівецького кафедрального собору Феоктист Дронь із благословення владики Євгена Гакмана звернувся з промовою до гостей про створення культурно-просвітницького товариства “Руська Бесіда”. Наступного дня Ф. Дронь починає об’їжджати навколишні села, долучаючи до товариства нових прихильників. Уже в січні 1869 року до “Руської Бесіди” вступили 150 осіб. Перший виділ товариства був такий: о. Василь Продан — голова, Сахнович — його заступник, члени виділу — гімназійний учитель Іван Бра-ник, о. Ізидор Мартинович, о. Сидір Воробкевич, секретарем обрали Ф. Дроня. Мета товариства — піднесення просвіти й добробуту буковинських русинів через україн- Науково-практична конференція, присвячена 150-річчю Івана Бажанського ка, яке офіційним не вважалося, бо переслідувалося радянською владою. А 15 грудня 1991 року відбулося засідання ініціативної групи (в кількості 47 осіб), яка винесла на порядок денний питання про створення районного осередку Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка. Заслухали вчителя історії Вікнянської ЗОШ, дослідника й літературознавця Миколу Гнепа, який розповів про основні напрями роботи товариства, ознайомив із його Статутом. Збори вирішили створити районний осередок. За пропозицією Василя Пендюра головою обрали Іллю Гайдея, його заступником — Володимира Зюлковського. Діяльність осередку активізувалася у співпраці з Народним рухом України. У січні 1993 року Чернівецьке обласне об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка підтвердило створення осередку в Заставнівському районі. На той час Заставнівська “Просвіта” активно співпрацює з “Організацією репресованих та політв’язнів України”, а також із партією “Конгрес українських націоналістів”. Із 2001-го до лютого 2012 року “Просвіту” Заставнівського району очолює заслужений працівник освіти України, заслужений учитель Молдови Раїса Ільчук. З її ініціативи відбуваються зустрічі творчої інтелігенції, форуми, виховні заходи, круглі столи у школах району щодо відродження імен борців за волю України Р. Шухевича, С. Бандери, з питань популяризації творчості Тараса Шевченка, пропаганди української мови тощо. Тоді з ініціативи “Просвіти” у с. Товтри (батьківщина “Руської Бесіди”) відновили та облаштували могили перших просвітян Буковини (організатор — учителька Г. Князь), у с. Добринівці віднайшли місце поховання й відкрили пам’ятник 200 бандуристам, які загинули під час Другої світової війни та пам’ятний хрест — воїнам УПА. У багатьох школах району створили куточки “Просвіти”. Нині вони збереглися у селах Товтри, Веренчанка, Чуньків. Активні просвітяни того часу — Микола Гнеп (покійний), Ілля Гайдей, Василь Джуран, Орися Марусик, Ганна Князь та інші. У березні 2012 року відбулася звітно-виборна конференція районного товариства “Просвіта”, головою якого обрали Світлану Масловську. У квітні 2012 року Заставнівська “Просвіта” організувала презентацію унікального видання — книги історика-дослідника Миколи Черешнюка “Історія сіл Заставнівського району”. У захо- Вшанування пам’яті Миколи Івасюка Свято української пісні ді взяли участь представники обласного товариства “Просвіта”, науковці Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, письменники краю, влада району, міста, бібліотекарі, вчителі історії шкіл району, учні, громадськість Заставнівщини. У червні 2012 р. з ініціативи районної “Просвіти” відбулася зустріч творчої інтелігенції Буковини та Заставнівщини з питань утиску української мови та проблем популяризації української народної та сучасної пісні. Зібрання (обласне та районне об’єднання ВУТ “Просвіта”, науковці ЧНУ, відомі артисти, письменники краю, викладачі Заставнівської музичної школи, працівники освіти, культури, бібліотечної системи району, учні шкіл, громадськість району) ухвалило й адресувало на Банкову звернення до Президента України щодо створення нового державного свята (10 червня, у день навідин до Заставни (10.06.1912 р.) відомого музикознавця Гната Хоткевича) — День української пісні, яке б сприяло об’єднанню всіх регіонів нашої країни. На жаль, “Просвіта” району відповіді з Києва досі не отримала… У січні 2013 року Заставнівська “Просвіта” організувала вшанування пам’яті відомого художника світового масштабу (автора відомого полотна “В’їзд Богдана Хмельницького в Київ”),

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин