Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіті»—145 · “Світло пам’яті про славного земляка неодмінно прокладатиме дорогу до нових зустрічей, пізнання, нових відкриттів”. · с. 7сторінка оригіналу ↗

Євгеній Гакман — світоч незгасний

Слово Просвіти, №19 за 2013 рік

ченківських днів, вшануванні пам’яті поета із с. Чуньків Йосипа Храпка, нагородженні та присвоєнні звання Народний фольклорному колективу с. Веренчанка “Кумоньки”, у виховному заході Товтрівської ЗОШ “Вчимося бути справжніми українцями” (вчителька В. Буджак). Голова товариства разом із директором ЦБС Л. Стасюк організували круглий стіл до Міжнародного дня поезії, де вирішили створити літературну студію й видати Заставнівський альманах із віршами 20 поетів району. Цього ж місяця “Просвіта” ініціювала презентацію книги Зої Гончарової “Хрещатику—100” (видання про діяльність Кострижівського цукрокомбінату “Хрещатик”, якому 2012 року виповнилося 100 літ. У зібранні за уродженця м. Заставна Миколи Івасюка (1865—1937 рр.) та разом із Чернівецькою обласною спілкою художників України та Заставнівською художньою школою заснували обласну мистецьку премію його імені. Перший лауреат — відомий на теренах району та області художник Йосип Ференц. У зібранні взяли участь обласна та районна “Просвіта”, обласна спілка художників, науковці ЧНУ, письменники краю, влада району, міста, працівники культури, освіти, вчителі музичної, художньої шкіл, вихованці різних навчальних закладів району, громадськість. Наприкінці січня 2013 року районна “Просвіта” взяла участь в опитуванні мешканців району “Що ви знаєте про героїв Крут?” Просвітяни району пропонували Круглий стіл із вшанування митрополита Євгена Гакмана сприяння райбібліотеки та дирекції комбінату взяли участь заводчани, влада району, представники обласного комітету профспілки працівників промисловості, письменники, освітяни, працівники культури, громадськість. У квітні з ініціативи “Просвіти” у Заставні відбувся круглий стіл із вшанування засновника Чернівецького національного університету нашого славетного земляка, митрополита Євгена Гакмана (1793—1873 рр.) У травні просвітяни візьмуть участь у заході з нагоди вручення обласної літературної премії ім. І. Бажанського (20 травня — 80 років із дня його смерті), у серпні, разом із мешканцями с. Васловівці, вшанують пам’ять митрополита Є. Гакмана, у листопаді — вручать обласну мистецьку премію ім. М. Івасюка колишньому директору Заставнівської художньої школи В. Гринюку та стануть організаторами й учасниками інших культурно-мистецьких заходів району. ініціювати й отримали підтримку громадськості вважати 29 січня справжнім Днем захисника Вітчизни-України (замість радянського свята — 23 лютого) та підносити цю дату на вищий рівень як символ патріотизму української молоді. У лютому 2013 року на базі Вищого професійного училища №24 відбулася науково-практична конференція (організатори — обласна та районна “Просвіта”, викладачі та учні ВПУ-24), присвячена 150-річчю з дня народження відомого педагога, письменника, публіциста, просвітянина, першого фотоаматора Буковини Івана Бажанського. У зібранні взяли участь просвітяни області, району, науковці ЧНУ, письменники та журналісти Буковини, Заставнівщини, вчителі й учні мистецьких і загальноосвітніх шкіл, працівники культури, райбібліотеки, громадськість району. У березні Заставнівська “Просвіта” взяла участь у фестивалі “Чисті роси”, в організації Шев- Світлана МАСЛОВСЬКА, голова Заставнівського районного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, Чернівецька область Фото Олександра ОСТАПОВИЧА Цьому зібранню передувало поминальне богослужіння у Свято-Преображенському монастирі, спорудженому у Васловівцях два роки тому на подвір’ї колишнього помешкання Євгенія Гакмана. Просвітяни, які взяли участь у літургії, мали змогу не лише причаститися щирим, мудрим, духовним словом Владики Чернівецького та Буковинського Данила (УПЦ Київського Патріархату) та понад 50 священиків, котрі прибули сюди, а й узяти участь у конференції священнослужителів, приуроченій пам’яті великого єпископа. Відрадно, що всечесні отці на чолі з владикою Данилом зголосилися стати учасниками розширеного просвітянського круглого столу, долучилися і представники УПЦ Московського Патріархату. Серед запрошених — відповідальний секретар обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Марія Пелех, члени правління “Просвіти”: політолог Ігор Буркут, заслужений артист України Іван Дерда, науковці Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, державного медичного університету, фахівці обласного краєзнавчого музею, творча інтелігенція Буковини, влада району та села, краєзнавці, працівники культури, бібліотекарі, вчителі та учні шкіл району, журналісти обласних і Заставнівського районного видань, громадськість. Засідання розпочалося з перегляду документального художньо-публіцистичного фільму про життя Євгенія Гакмана (автор — Світлана Новицька, драматург, режисер, журналіст Чернівецького телеканалу ТВА). Кожен із промовців намагався не лише констатувати біографічні дані людини, яка жила не для себе та своїх благ, а й поєднати із сучасністю та гідним місцем Євгенія Гакмана серед найвідоміших українців. Владика Данило, вшановуючи надзвичайно обдарованого, боголюбивого та людинолюбивого чоловіка, зобов’язався зробити все для того, аби привести його до сану святого. Звернувся до зібрання з проханням виділити у м. Заставна сотку землі для будівництва каплиці імені митрополита Гакмана. Як сказала ведуча зібрання М. М’якота, хлопчина із бідної родини був скромним і ніколи не цурався свого соціального стану. Всиновлений учителем Чернівецького клерикального училища Ігнатієм Гакманом, мав неабиякі здібності до науки… Ведучу доповнюють науковці, журналісти, краєзнавці: навчання у Віденському університеті дали не лише знання богословських наук, а й здібності до володіння вісьмома мовами. Та найголовніше його досягнення — присвята свого життя служінню Українській Православній Церкві та землякам на рідній землі. Завдяки йому в Чернівцях споруджено два цегельних заводи, які постачали матеріал на будівництво не лише храмів (досі в Чернівцях були тільки дерев’яні), а й шкіл, духовних семінарій, де обов’язково мала вивчатися українська мова, які богослужіння рідною мовою в буковинських церквах. 1869 року зініціював створення та благословив на добрі справи просвітницьку організацію “Руська Бесіда”, займався доброчинністю. Переконав імператора Австро- Угорщини зводити університет європейського зразка саме в Чернівцях (нині — окраса Буковини й України), але не дожив до його відкриття… Зібрання вирує духом пам’яті, духом незнищенності християнської віри й українців. Але що за круглий стіл без діалогу, дискусій і протистоянь. Ієромонах Нікіта, референт Чернівецько-Буковинської консисторії УПЦ Московського Патріархату, доводив, що, мовляв, митрополит не був політичним діячем, як і націоналістом. У протилежному його переконувала почесний голова Чернівецького відділу Союзу українок О. Попелюк. Вагоме слово про митрополита як патріота України мовили просвітяни М. Пелех, І. Дерда (окрім цього, виконав духовну пісню про Почаївську Богоматір “Кант XI століття”), В. Джуран, С. Масловська; науковці В. Білоус, І. Буркут, В. Ботушанський, І. Возний, І. Луцан, представники влади Л. Гольцов, М. Леваніна та інші, ставлячи перед собою мету — вшановувати цю людину щороку та знайти місце перепоховання митрополита. Адже, за вказівкою спецслужб, 1976 року труну з нетлінним тілом Євгенія Гакмана винесли з його дітища — Кафедрального Свято- Духівського собору (там був похований 1873 р.) і закопали… біля огорожі кладовища, без надгробка і пізнавальних знаків. Свідкам наказали мовчати про це цинічне знущання над видатним сином українства Буковини… Краєзнавець, колишній оперативний співробітник УМВС у Чернівецькій області О. Столяр повідомив, що нині на 90 % уточнене місце перепоховання митрополита, але для потвердження цього просить долучитися всіх, хто прагне належного пошанування великого українця Євгенія Гакмана. Світло пам’яті про славного земляка неодмінно прокладатиме дорогу до нових зустрічей, нового пізнання, нових відкриттів. Буковинська Заставнівщина… Чудовий, благодатний край, омитий давнім Дністром, багата, щедра земля, яка подарувала світові чимало величних постатей, мудрістю і талантом яких пишаємося ми і пишатимуться прийдешні покоління. Нині мовимо про великого сина України, церковного та політичного діяча, православного єпископа, першого крайового маршалка Буковинського сейму, першого мит& рополита Буковини і Далмації, просвітянина та надзви& чайно залюблену у рідний край людину, нашого славного земляка Євгенія Гакмана. Саме з нагоди 220&річчя від дня народження та 140&річчя з дня смерті (помер 12 квітня 1873 р.) Заставнівське районне об’єднання ВУТ “Просві& та” організувало круглий стіл на батьківщині митрополита у маленькому селі Васловівці. Презентація книги Миколи Черешнюка “Історія сіл Заставнівського району”

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин