Музеї 18 травня — Міжнародний день музеїв · с. 9сторінка оригіналу ↗
««М Мууззееййнніі ггооссттииннии»» ззааппрроош шуую ю юттьь
Слово Просвіти, №19 за 2013 рік
Сьогодні вже звичним стало для рівненців і меш& канців області проводити у травневі дні (а цьогоріч це буде 26 травня) фольклорно&етнографічне свято “Музейні гостини”, на яке приїздять народні умільці з Рівненщини та сусідніх областей. Цього дня май& дан перед Рівненським обласним краєзнавчим му& зеєм перетворюється на багатобарвний ярмарок, де можна придбати чи просто помилуватися витво& рами народних умільців, узяти участь у конкурсах, досхочу потанцювати чи поспівати разом із фольк& лорними колективами краю.
Олександр БУЛИГА, директор Рівненського обласного краєзнавчого музею
Уперше на території музею на" родні умільці зібралися навесні 1992 року. Тоді невелика група на" родних майстрів представила власні вироби для нечисленних гостей. Вирішили зробити цей за" хід традиційним, приурочити його проведення до Міжнародного дня музеїв. На “Музейних гостинах” пред" ставлені давні види декоративно" ужиткового мистецтва: різьблення, вишивка, лозоплетіння, соломо" плетіння, писанкарство, а також і відносно молоді — мереживопле" тіння, художня обробка шкіри, ху" дожня кераміка тощо. Серед учас" ників найбільше різьбярів і виши" вальниць, адже у нашому краї збе" реглися старовинні традиції опра" цювання деревини й орнаменту" вання тканих виробів. Кожен із різьбярів, розвиваючи давні традиції, володіє неповтор" ним індивідуальним стилем. Тонка виразність у поєднанні зі спокій" ною ліричною манерою виконання властиві виробам досвідченого, ві" домого далеко за межами області В. Позніка (м. Сарни); проникнен" ням у глибину української міфології вирізняються фантастичні панно П. Онищука (м. Корець); відточеністю форм вражає мініатюрна пластика Л. Тимощука (м. Рівне); багатим оздобленням — декоративні вази В. Беркети (с. М. Стидин Косто" пільського району); винахідливістю та фантазією — сувеніри М. Коро" тюка (м. Рівне). Віками формувались особли" вості вишивки нашого регіону. Ос" новні її художні властивості — сму" гастість орнаментальних компози" цій, чіткість і лаконізм малюнка знайшли подальший розвиток у ви" робах кращих сучасних рівнен" ських вишивальниць: О. Рябунець, М. Шевчук, Н. Гіроль, Г. Симено" вич, В. Галапач, В. Велігурської, І. Дмитришиної та інших. Головна ри" са їхньої творчості — вміле поєд" нання традицій із вимогами нового часу. Спираючись на певні естетич" ні вподобання, майстрині вносять у загальну скарбницю і своє, непов" торне. Вироби кожної відзначають" ся індивідуальною манерою деко" рування і досконалим володінням різноманітних вишивальних технік. Традиції поліського ткацтва береж" но плекають відомі в Україні У. Кот та Н. Рабчевська (с. Крупове Дуб" ровицького р"ну). Один із поширених видів деко" ративно"ужиткового мистецтва — художній розпис по дереву. Успіш" но працює в цьому напрямку О. Літвин (с. Лісопіль Костопільського р"ну), який створив неповторний стиль у оздобленні дерев’яних скриньок, свічників, мальованок. Багатством орнаментального де" корування відзначаються вироби Л. Пікіної (м. Рівне), С. Никончук (м. Костопіль) та інших. Не оминають свята і майстри
“Музейні гостини” 2012 року лозоплетіння. Серед них — В. Мар" ченко, який віртуозно володіє тех" нікою плетення з тонкої лози — ро" кити. Велику популярність мають вироби з соломи М. Огородника (м. Здолбунів), П. Гаврилюка, О. Анд" рєєвої (м. Рівне). Дбайливо зберігають і розви" вають традиції волинського писан" карства, гончарства, сучасної ке" раміки, художньої обробки шкіри, витинанки, народної іграшки тощо. Підтримують “Музейні гостини”
і відомі колективи, які беруть участь у святі. Це оркестр 13"го ар" мійського корпусу, фольклорні гур" ти “Барвінок” із Рівного, “Молодич" ки” з с. Здовбиця Здолбунівського р"ну, фольклорні ансамблі — “Го" рина”, “Джерело”, “Волиняни” РДГУ; дитячі фольклорні ансамблі — “Веснянка” Рівненського Палацу дітей та молоді, “Уляночка” рівнен" ської музичної школи № 2, хор “Ве" рес”. У святі беруть участь і худож" ники. До майстрів Рівненщини що" року долучаються їхні колеги з ін" ших областей України. Цікаві під час “Музейних гос" тин” і своєрідні майстер"класи, де майстри пропонують спробувати власні сили в будь"якому виді на" родного мистецтва. Власні доробки представляють і члени національно"культурних то" вариств Рівненщини. Їхні колекти" ви часті гості музейного свята. Зокрема це театр танцю “Арабеск” при Російському культурному цен" трі, виконавиця Тетяна Мацюк (то" вариство “Білорусь”), хор Рівнен" ської єврейської громади, пред" ставники польського культурного товариства. Постійний учасник свята протягом останніх років — клуб історичної реконструкції і ро" льового моделювання “Варта гри" фона”. Учасники цього об’єднання демонструють відтворене серед" ньовічне вбрання, проводять пока" зові лицарські бої. Багато років поспіль зі своєю продукцією на свято приходять місцеві популяризатори україн" ської книги. Це Євген Шморгун (видавництво “Азалія”), Сергій Лейчук (Рівненські підручники й на" очні посібники), фотомайстер і ви" давець Олександр Харват. Зі своїм “крамом” учащають і приватні зби" рачі історичних пам’яток. Це Олек"
Виступ Станіслава Лозовського сандр Литвинчук (“Антикваріат старого міста”) і Вадим Понома" ренко (“Акваріус”). Постійними учасниками свята стали члени то" вариства шанувальників кактусів. До “Музейних гостин” долучаються і так звані розповсюджувачі творів народного мистецтва. Ми називає" мо їх популяризаторами сучасних умільців, тому й не перешкоджає" мо їхній участі у святі. На “Музейних гостинах” сту" денти курсу “Образотворче та де" коративно"ужиткове мистецтво” Рівненського державного гумані" тарного університету переймають досвід народних умільців і надалі створюють високопрофесійні зраз"
ки текстильного мистецтва на ос" нові традиційного жіночого одягу волинського й поліського краю, працюючи на ткацькому верстаті й вертикальній рамі. Нам приємно, що заходи куль" турного спрямування під назвою “Музейні гостини” відбуваються сьогодні і в інших музейних закла" дах. Ми задоволені, що наш бренд використовують під час проведен" ня подібних дійств у історико"куль" турному заповіднику м. Дубна та музейному комплексі с. Липки Го" щанського району (Рівненщина), Нетішинському краєзнавчому му" зеї (Хмельниччина), Національно" му заповіднику Вишгород (Київщи" на), у музейних закладах Кіровог" радщини й Вінниччини. Фольклор" но"етнографічні свята “Замкові гостини” (історико"культурний за" повідник м. Острог), “Музейне подвір’я” (Радивилівський історич" ний музей) також продовжують справу, започатковану рівненськи"
На святі всією сім’єю ми музейними працівни" ками наприкінці минуло" го століття. Ми завжди запрошу" ємо на наше травневе свято якомога більше учасників і гостей. Му" зейники волинського краю приїздять до нас щороку, й тому з успіхом наслідують і впроваджу" ють у себе наші напра" цювання. Постійні гості у нас наші колеги з різних музеїв Волинського краю. Ми раді, коли на наше запрошення відгукуються колеги з інших регіо" нів. Дуже важливою була для нас висока оцінка заходу директором Дніпропетровського історичного му" зею ім. Дмитра Яворницького Н. Ка" пустіною, яка відвідала наше свято 2003 року. 2008 року на наш захід завітав увесь колектив Хмельниць" кого художнього музею на чолі з директором Л. Задорожною. Під" тримка і зацікавленість наших ко" лег, їхні поради допомагають нам у майбутньому робити “Музейні гос" тини” цікавішими й оригінальніши" ми. Щороку збільшується кількість учасників свята, які представляють різні напрями народного мистец" тва, розширюється географія його представників. Гостями свята у різ" ні роки були німці, американці, французи. Нині очікуємо на приїзд групи науковців із Середньої Азії. Збільшення кількості учасників змусило нас вийти за межі музей" ного подвір’я та “освоювати” му" зейний парк і прилеглу до музею територію. У день свята вулиця Драгоманова (вздовж музею вона пішохідна) стає виставковою пло" щею, яку заповнюють народні майстри. Фольклорні колективи, оркестри, окремі колективи висту" пають перед музейним входом. У районі відкритого майданчика, де демонструються пам’ятки техніки ХVII—XX ст., розміщуються місцеві підприємці, які пропонують різно" манітні кулінарні вироби для гостей та учасників свята. Облаштування експозицій учасників розпочина" ється о восьмій годині, урочисте відкриття традиційно об одинадця" тій. Свято триває до сімнадцятої. За період проведення “Музей" них гостин” Рівненський обласний краєзнавчий музей сформував ко" лекцію предметів сучасного деко"
Галина Данильчук з подарунками від майстрів для музейної експозиції ративно"ужиткового мистецтва. Окремі експонати цієї колекції де" монструвалися на різноманітних виставках у самому музеї і в Києві під час проведення творчих звітів Рівненської області. Вони відбува" лися в Палаці “Україна” та на ІІ Все" українському фестивалі “Музей у сучасному поліетнічному світі”, де були представлені на міні"виставці “Музейні гостини—2008”. “Музейні гостини” народились із успіхом функціонують завдяки наполегливій праці співробітників Рівненського обласного краєзнав" чого музею. Це натхненник свята — заслужений працівник культури України, завідувач відділу етногра" фії Алла Українець, ведуча свята завідувач відділу виставок Галина Данильчук, організатор виступів фольклорних колективів колишня довголітня завідувач відділу науко" во"освітньої роботи Лілія Толстуха, координатор роботи зі спонсора" ми та колегами, які надають облад" нання, провідний науковий співро" бітник Володимир Мушировський, наукові працівники усіх відділів му" зею. Торік, відзначаючи 20"річчя “Музейних гостин”, на свято при" була найбільша кількість майстрів — більше трьохсот, їхні роботи та виступи фольклорних колективів побачили майже 11 000 глядачів. Свято 2012 р. було наймасовішим. Його учасники представляли влас" ні доробки не лише на прилеглій до музею території, а й почали освою" вати сусідні майданчики. Цьогоріч плануємо поза межами музейної території зробити їх кілька. Книжки пропонуватимуть біля обласної бібліотеки, ігри з дітьми проводи" тимуть біля озера Лебединка, сма" коликами ласуватимуть біля торго" вельного комплексу “Злата плаза”. Готуючись до чергових “Музей" них гостин”, працівники нашого музею осмислюють проведення торішніх свят і думають над тим, чим і як здивувати цьогорічних від" відувачів. Сьогодні, озираючись на проведену роботу, з упевненістю можна стверджувати: “Музейні гостини” заслужено стали не тільки одним із головних щорічних захо" дів нашого закладу, а й подією в житті міста та області. Запозичен" ня нашого досвіду щодо проведен" ня такого масового заходу засвід" чує: здійснена робота зі згуртуван" ня представників різних напрямів народного мистецтва, використан" ня елементів ярмарку, доповнена фольклорним колоритом, здобула визнання. “Музейні гостини” — важлива ланка не лише проведен" ня дозвілля населення, а й збере" ження та розвитку народних звича" їв і традицій.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
