14 Арт-калейдоскоп “Воістину можемо пишатися тим, що серед нас є ті, хто здатен творити красу і нести її до людей” · с. 14сторінка оригіналу ↗
Книга про Майстриню звуків
Слово Просвіти, №19 за 2013 рік
У Національній спілці композиторів України відбулася презентація книги Софії Грици “Леся Дичко в житті і творчості”. Ця акція одразу стала подією в мистецькому житті України. Бо представлена робота — дует непересічних талантів. Це той щасливий випадок, точніше — закономірність, коли у монографії поєдналася творча робота двох видатних мисткинь сучасності: про видатну українську композиторку Лесю Дичко книгу написала видатний учений, доктор мистецтвознавства, професор, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, провідний науковий співробітник ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, автор багатьох відомих праць із музичної фольклористики С. Й. Грица.
Галина СТЕПАНЧЕНКО, заслужений діяч мистецтв, доктор філософії з мистецтва
Цих двох жінок поєднує давня творча дружба, і книжка стала підсумком їхнього багаторічного спілкування. Уся творчість Лесі Дичко пройшла в своєму формуванні й становленні на очах Софії Грици. Можливо, тому видання таке глибоке, цікаве. І хоча воно презентується як наукове, читаєш його з захопленням ще й завдяки мові — колоритній, багатій, справжній українській літературній мові. Гортаєш сторінки монографії і перед тобою сторінки насиченого подіями життя Лесі Дичко. Ось назви розділів: “Поклик служити мистецтву”, “Роки дитинства і юності”, “Навчання у консерваторії та аспірантурі”, “Рапсодія “Думка”, “Творче сходження. Перші поїздки за кордон”, “Пастелі”, “Енгармонійне”, “Червона калина”, “Кантати “Сонячне коло”, “Здрастуй, день на всій землі”, “Від імпресіонізму ранніх творів до експресіонізму зрілих”, “И нарекоша имя Киев”, “Шляхи до слухача”, “Життєві будні”, “Синестезійне сприйняття світу”. Трактування хору як оркестру”, “Індія — Лакшмі”, “Подорож за океан”, “Літургії”, “Краю мій рідний” для мішаного хору”, “На шляху до інтеграції української музики у світовий простір”, “Фрески”, “Золотослов”, “Ювілейний рік — 70”, “У плині часу”. Ця велика бібліографічна робота (список творів Лесі Дичко, наукових статей про Лесю Дичко) — цінний науковий додаток. Велика кількість фотоілюстрацій у книжці — своєрідна фотоколекція нашого сучасного музичного життя (відзначу тут роботи фотохудожника В. Ларіна). Авторці вдалося не просто написати книжку про шляхи творчості Лесі Дичко, а створити справжню панораму музичного життя України другої половини ХХ—початку ХХІ століття. Сторінки біографії Лесі Василівни розгортаються крізь особисте сприйняття автором її як людини і музиканта. Позитивна риса цієї копіткої роботи — поєднання всіх творчих, біографічних моментів у житті пані Дичко з тими соціокультурними подіями, які відбувалися на той час у суспільному просторі не лише України. Тут наведено численні відгуки й думки відомих музикознавців про творчість Лесі Дичко. Авторка згадує про перше дослідження її творчості Миколою Гордійчуком, який помітив і відзначив талант молодої української композиторки, особливо у царині хорової музики. Влучно наведені в монографії слова відомого польського композитора Ромуальда Твардовського під час фестивалю “Золотоверхий Київ”, де він назвав Дичко королевою української хорової музики, перед якою, як лицар, схиляє коліно. Софія Грица змогла вдало поєднати жанр біографічної повісті з точністю і глибиною аналітичних розвідок про стиль композиторки, аналіз музичних творів із роздумами про сенс життя в інтерв’ю з композиторкою. Леся Дичко композитор, музичний діяч, педагог — багатогранність особистості розкривається на цих сторінках у численних фактах біографії, творчих подіях, концертах, лекціях, поїздках на фестивалі й конкурси за кордон. А ще тут цікаві людські зустрічі, спілкування, з яких народжувалися творчі проекти і українські, і міжнародні. Величезна робота Лесі Дичко як секретаря Національної спілки композиторів України висвітлена в книзі С. Й. Грици повноцінно й різнобічно. Вона змушує читача визнати ту велику роль, яку відіграє її героїня своєю активною життєвою позицією в культурному просторі України. Її нагороди: народна артистка України, лауреат Національної премії імені Т. Г. Шевченка, член-кореспондент НАМУ, кавалер багатьох орденів — усі ці відзнаки підкреслюють неординарність особистості Лесі Дичко, знаної представниці духовної еліти сучасної України. Книга “Леся Дичко в житті і творчості” Софії Грици — знакове явище в музичному, науковому, культурно-освітньому просторі України.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
