Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Подія · “Хто знає українську мову, той може порозумітися з будь-яким слов’янином”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

Шукаючи спільне, шукати себе…

Слово Просвіти, №19 за 2017 рік

мологікон, історичний словник ук! раїнської мови чи повний тлумач! ний словник української мови… Тим-то таку радість почуває сьогодні кожен із нас із нагоди цієї презентації. Два типові запитання читачів з приводу Словника: 1) чи можна його придбати; 2) чи є електронна версія книжки. Відповім. Придбати книжку неможливо, бо її наклад суперскромний — 50 примірників. Електронну версію можна знайти в Гуглі на авторському сайті “Школа української мови Івана Ющука” за адресою: https://ushchuk.wordpress. com/2017/04/13/… Поділяючи з автором і читачами цю радість, дозволю собі в міру її присолити. Мені видається, що, з огляду на відому присутнім тут мовознавцям формально парадоксальну думку Костянтина Тищенка, що з усіх слов’янських мов найближчою до нашої мови є найвіддаленіша у просторі вер( хньолужицька, найважливішим сектором дослідження, яке здійснив і, мабуть, здійснюватиме й надалі Іван Пилипович, має бути спільність лексики саме цих двох мов. Чи вдалося автору Словника повністю охопити цей сектор? Я зіставив реєстр Словника Ющука — і вибірковий список верхньолужицьких слів, що їх Костянтин Тищенко наводить за “Історико! етимологічним словником верхньо! і нижньолужицької мов” Х. Шустера-Шевца ([Schuster-Sеwс Н. Historisch-etymologisches Wörter- buch der оbеr- und niedersorbischen Sprache]; видано у 1978–1989 рр.). Виявилося, що у списку Тищенка подано загалом 168 слів, 23 з яких (а це майже 14 %) зовсім нема в реєстрі Ющукового Словника. Як видно із додатку до презентованого зараз тут Словника, в ньому зафіксовано 7,5 тис. верхньолужицьких “спільних [з українською мовою] незапозичених слів”. Порівняно з іншими мовами, що порівнюються у Словнику, це найнижчий показник (зі словенської мови тут подано 9,3 тис. слів, сербської (хорватської) — 10,2 тис., чеської — 10,8 тис.). Якщо додати до названої цифри щодо верхньолужицької мови хоч би оті 14 %, то це ще принаймні 1050 слів; але кількість “не помічених” укладачем слів залежить від повноти використовуваних лексикографічних джерел; і цілком може виявитися, що число верхньолужицьких слів у нині презентованому Словнику може зрости не на одну тисячу, а на ба( гато тисяч слів. У Словнику вказано, що автор використав два, загалом невеликі, словники верхньолужицької мови: Філіпа Яку-баша (1954) і Костянтина Трофимoвича та співавторів (1974). [1) Jakubaš, Filip: Hornjoserbsko-né- mski slownik, Obersorbisch-deuts- ches Wörterbuch, Budyšin/Bautzen Domowina 1954, 544 s.; 2) Hornjo- serbsko-ruski slownik: 36000 slo- wow = Verkhne-luzhitsko-russkii slovar’: 36000 slowow / Siegfried Michalk; K K Trofimovich; Pawol Volkel. — Budysin: Domowina; Moskwa: Russkii iazyk, 1974. 564 c.] Але мені видається, що п’ятитомове (!) видання “Історико-етимологічного словника верхньоі нижньолужицької мов” Х. Шустера-Шевца (вийшло в 1990-х) треба опрацювати доконечно. Чому я на цьому наполягаю? Тому що, на думку найавторитетнішого нашого поліглота К. М. Тищенка, поміж усіх слов’янських мов історична спільність української та верхньолужицької мов є найпомітнішою, і це стосується передусім спорідненості лексичного складу. У наступних виданнях варто врахувати, що у пробному випуску Словника Івана Пилиповича алфавітний порядок статей не скрізь дотримано. Наприклад, у трійці статей величавий, величина, величати 3-й елемент має бути 2-м. Трійку статей вербний, вербовий, верблюд треба розмістити у зворотному порядку. А в трійці верлo, вериги, вернути стаття вериги має бути першою. Звернімо увагу на ті лексичні паралелі, які є в українській і верхньолужицькій мовах, при цьому вони зафіксовані в “Історикоетимологічному словнику верхньолужицької мови” Шустера- Шевца, але не відображені у словнику І. П. Ющука. Називаю за алфавітом: вірно [вл werno], вони, всіляко (вл wšelako [вшеляко]), ґвалт, добре, занехаяний (хоч є занехаяти), занурити, засмага, іно! земний, корогва, наймудріший, наклад, приклад, наразі, нікого, поховання, почувати, рівночасний, стріха та інші. У презентованому словнику нема слова питати, а є лише питатися; нема слова по! куття, але є покута; нема слова сніданок, але є снідання. Крім того, у деяких статтях поряд з іншими слов’янськими відповідниками до українського слова автор не подав суголосних верхньолужицьких лексем, що зафіксовані Шустером-Шевцем. Це стосується, зокрема, статей меншина (де подано лише сербський відповідник), писк, поверх, свайба, чухати, шукати, які наведено у словнику Х. Шустера- Шевца. Як відповідник до українського вуйко І. П. Ющук подає

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин