Гаряча тема · “Мусимо усвідомити, що без Української держави не може бути незалежної Української Церкви. І навпаки”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
Звільнення Донбасу: 100 років тому
Слово Просвіти, №19 за 2018 рік
Георгій ЛУК’ЯНЧУК Фото автора
Унікальні кадри, зокрема дивом збережена світлина козацького полку Запорізького корпусу армії УНР, що під українськими знаменами у квітні 1918 року марширує Бахмутом, та маловідомі широкому загалу історичні факти стали основою відеоролика “100 років звільнення Донбасу від російсько-більшовицьких загарбників”, який в Укрінформі презентувало Міністерство інформаційної політики. Автори фільму і його режисер Тарас Під-гірняк за чотири хвилини 20 секунд (саме стільки тривають дивом збережені документальні кадри фільму) розповідають глядачеві про перший досвід деокупації захопленого Москвою Донбасу. Вони нагадують, що наприкінці 1917 року російсько-більшовицькі війська пішли війною на Українську Народну Республіку. Мешканці українського Донбасу, як і сьогодні, одними з перших ударів прийняли на себе. Протягом березня-квітня 1918 року від російських військ звільнили Лівобережну Україну, зокрема Гребінку, Лубни, Миргород, Полтаву, Костянтиноград, Люботин, Харків, Мелітополь, у квітні група військ Петра Болбочана і Володимира Сікевича звільняють Крим і Донбас. На початку квітня полковник Сікевич очолив Слов’янську групу окремої Запорозької дивізії армії УНР, до якої увійшли три піхотних, гарматний і інженерний полки. До речі, у її складі воювали багато добровольців, зокрема вихідців із східних областей, а також знаменитий згодом поет Володимир Сосюра, родом із Дебальцевого, і ще більш знаменитий майбутній кінорежисер світового масштабу Олександр Довженко. Головною метою дивізії стала деокупація Донбасу. У ті далекі дні, 16 квітня, командувач більшовицьких військ Сталін видав указ: “Обороняться до последнего солдата. Банковские, почтовые ценности, имущество типографий, аппаратуру центральных телефонных станций, уголь, ртуть и многое другое — все это вывезти в направлении Дебальцево-Ростов, Луганск-Воронеж”. Чи не нагадує читачам ця мародерська тактика “діяння” “доблєстних” російських вояків сьогодні в окупованих районах Донбасу?! Короткий документальний фільм розповідає, як близький друг Сталіна більшовик Федір Сергєєв (Артем) та його прибічники на сході України організовують тогочасний прототип сучасних “ДНР”—“ЛНР” — квазідержаву — Донецько-Криворізьку радянську республіку. Такі ж радянські “республіки” більшовики створюють в Одесі та Криму. Окупанти, як зараз, так і тоді, прикривалися волею місцевого населення, розповідаючи про “внутрішній громадянський конфлікт”. І все награбоване, як і зараз, вивозили у Росію. Коли армія УНР пішла в наступ, вона мала досить значну підтримку місцевого населення. У Слов’янську українських гайдамак і союзні німецькі війська зустрічали хлібом-сіллю, священики вийшли з хоругвами, а на площі перед собором відбувся урочистий молебень і військовий парад. З квітами й українськими прапорами зустрічали визволителів і у Краматорську. На одному із знамен було написано: “Нехай цей стяг буде благословенням робітників у боротьбі за незалежну соборну Україну. Ми з вами!”. У місті весь велелюдний майдан співав “Ще не вмерла Україна”. Вирішальною у тогочасному визволенні Донбасу стала битва за Горлівку. Добу вояки УНР вели запеклий бій з ворогом і 25 квітня опанували станцію Микитівку та Горлівку. 30 квітня запорожці вийшли до межі з Доном і припинили переслідування більшовиків. До самого кінця 1918 року Донбас залишався у складі української держави. На презентації перший заступник міністра інформаційної політики Еміне Джапарова зазначила, що Україна завжди була присутня на Донбасі і там завжди жили українці. Радник міністра інформаційної політики Дмитро Ткаченко додав, що відеоролик “100 років звільнення Донбасу від російсько-більшовицьких загарбників” є другим у рамках медіакампанії “Літопис українського Донбасу”, започаткованої Міністерством інформполітики.
Режисер фільму, керівник продакшн#студії “ВиДиво” Дмитро Ткаченко та перший заступник міністра інформаційної політики Еміне Джапарова роз# повідають історію створення фільму
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
