«Просвіта» сьогодні “Ми — гідна нація і за нами гідне майбутнє”. 5 · с. 5сторінка оригіналу ↗
Коли душа палає
Слово Просвіти, №19 за 2018 рік
Василь КУРИЩУК, смт Яблунів, Івано-Франківщина
У це село з поруйнованими, на жаль, за роки радянської влади просвітянськими традиціями 1975 року на посаду вчительки початкових класів направили Марію Боєчко, якій судилося стати однією з помітних діячок просвітянського руху в Незалежній Україні. Молоду вчительку, уродженку сусіднього села Мишин, добре сприйняли в колективі і полюбили учні. Тут розкрилися всі її таланти: співачки (участь у сільському хорі та вокальних ансамблях), музикантки (гра на бандурі й баяні), майстрині художньої вишивки. Вона пише вірші і компонує музику до своїх пісень, друкується в Коломийській районній газеті “Вільний голос”, бере активну участь
Аліна ЧЕРНУХА, Харків
Цьогоріч відзначаємо знакову подію для українського культурного загалу — 150 років від заснування в Україні першої, з цілої мережі в подальшому, культурноосвітньої організації “Просвіта”. Історія та робота організації “Просвіта” не проста, нею опікуватиметься не одне покоління істориків. Саме тому хочеться розповісти про Всеукраїнську науково-практичну конференцію “Духовна культура України перед викликами часу”, яка була присвячена саме до 150-річчя заснування “Просвіти”. Конференція відбулася 23 квітня у Бібліотечному корпусі Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Відкрив конференцію доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри культурології В. О. Лозовой, який передав вітання від проректора з наукової роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, академіка Національної академії правових наук України, доктора юридичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України А. П. Гетьмана. В доповіді проректор зазначив: “2018 року громадськість України і українська діаспора відзначає славний ювілей — 150 роу роботі товариства “Просвіта”. Безмежно любить учнів, віддає їм усі свої вміння і душевне тепло. У Ковалівці зійшло щедротне сонце її творчості. Марія Боєчко видає збірку поезій “Спалах серця” (2001), збірку авторських пісень “Лети, пісне моя” (2002), збірку ліричних віршів “Я возвеличую любов” (2003), дитячі книжки:
“Пролісок” та “Дитинства світла мить” (2003), нарис з історії села “Ковалівка. З глибин віків і до наших днів” (2007). Упорядкувала і видала кілька випусків фольклорних збірок. Створила альманах “Джерельні дзвони”, в якому публікуються твори поетів-початківців і вже відомих майстрів слова Прикарпаття.
Марія Боєчко, 2015 р.
Було б усе добре, якби не хвороба, яка підступно підбиралася до неї. Уже не допомагали медикаменти, не рятував і топірець, яким підпиралася, щоб переміщатися по класу. Довелося залишати своїх зачудованих школяриків і пересісти на інвалідний візок. Хтось би здався, тільки не Марія Боєчко. Нею щиро заопікувався чоловік Іван, багато допомагала дочка Людмила, оточили любов’ю і турботами всі три онучки, підтримували друзі. І хвороба не змогла зупинити її творчого пориву. Здавалося, що страждання і болі, які вона мужньо переносить, спонукували до дії. І вона діяла, творила, несучи свій важкий хрест. Видала ще дві книжки віршів, оповідань і пісень: “Три дороги” (2012) та “Тернова межа” (2015), дитячу книжкурозмальовку “Українській дітворі про дерева і кущі” (2016), продовжила упорядковувати, редагувати та видавати альманах “Джерельні дзвони”, збірнички фольклору. Творчість Марії Боєчко, як влучно відзначив літературознавець Ми-
Є на славній Коломийщині село Ковалівка. Відрізняється воно від звичайних сусідніх сіл тим, що на його території височать терикони давно забутих кам’яновугільних копалень та також тим, що громада села ще на початку минулого століття домоглася тверезого способу життя своїх громадян. Тут не було корчем, навіть крамниць із горілкою, зате добре працювала читальня “Просвіти”. Керував нею не священик, як у навколишніх селах, а національно свідомий селянин Юрій Чукур, який на будівництво Народного дому віддав ділянку своєї землі.
Марія Боєчко зі своїми колишніми вихованцями на Святі останнього дзвоника, 2014 р.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
