«Просвіта» сьогодні “Ми — гідна нація і за нами гідне майбутнє”. 5 · с. 5сторінка оригіналу ↗
Духовна культура України До 150-річчя заснування «Просвіти»
Слово Просвіти, №19 за 2018 рік
ків заснування Товариства “Просвіта”. Вона виникла як виняткова форма національної самоорганізації українців. Її історія тісно пов’язана з життям і діяльністю відомих діячів української культури: Іваном Франком, Михайлом Драгомановим, Миколою Лисенком, Кирилом Стеценком, Лесею Українкою, Борисом Грінченком, Михайлом Грушевським, Сергієм Єфремовим. Чільне місце в діяльності Товариства завжди належало видавничо-освітньому напряму роботи. На сьогодні “Просвіта” наймасовіша громадська організація, потужна сила, яка формувала і продовжує формувати національну ідеологію, світоглядні засади сучасної України. Тож дуже добре, що організатори конференції запланували такі напрями, як: “Проблема культурної пам’яті в сучасному гуманітарному знанні”, “Діяльність “Просвіти” в контексті процесу націєтворення”, “Українська національна ідея в історичній перспективі” та багато інших”. До участі запросили також членів харківської “Просвіти”, і це поєднання дає надію, що у “Просвіти” є не тільки історична спадщина, а й майбутнє, яке опиратиметься на молодь і науковий фундамент. Теми доповідей сучасні та глибокі. Кожна з них заслуговує на окрему публікацію. Дуже цікавою та неоднозначною була доповідь “Проблеми самоідентифікації і криза ідентичності сучасного українця” В. Л. Погрібної, доктора соціологічних наук, професора кафедри соціології та політології НЮУ імені Ярослава Мудрого; “Український інтелігент ХІХ століття як універсальний культурний діяч” О.В.Сердюка, кандидата мистецтвознавства, доцента кафедри культурології університету; “Концепт “історична пам’ять” в умовах трансформації українського суспільства” О. А. Стасевської, кандидата філософських наук, доцента кафедри культурології університету; “Принцип свободи совісті в умовах глобалізації: правовий та богословський аспекти” О. В. Середи, кандидата юридичних наук, асистента кафедри історії держави і права України та зарубіжних країн; “Бібліотека як смислоутворююча детермінанта духовного простору сучасної України” Н. П. Пасмора, кандидата педагогічних наук,
директора Наукової бібліотеки університету. Про діяльність “Просвіти” у контексті національних культуротворчих процесів ХІХ ст. розповіла О. В. Уманець, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри культурології університету. В. О. Лозовой виступив із доповіддю про видатного українського педагога, мудрого вчителя В. О. Сухомлинського. Також були розглянуті такі теми: “Сучасне інформаційне середовище як чинник формування інформаційної культури” (О. В. Прудникова, доктор філософських наук, доцент кафедри культурології); “Постать Леоніда Лісовського в українській музичній культурі” (А. А. Дробиш, аспірантка кафедри історії української музики та музичної фольклористики Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського); “Лірична домінанта в сучасній українській професійній музиці” (Г. С. Савченко, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри культурології університету); “Сенс символіки українського бароко “Палаючого серця” та “книги” на брамі Р. Заборовського (В. Капліна, студентка ІІ курсу Інсти-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
