Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 19 (1123), 13—19 травня 2021 Всесвітньому дню вишиванки – 15 років Від студентської акції до ста країн
Слово Просвіти, №19 за 2021 рік
Анастасія ФЕДЧЕНКО
Історія меншості світового масштабу 15 років тому студентка істфаку Чернівецького національного університету Леся Воронюк побачила на перерві друга Ігоря Житарюка у вишиванці. Іноді вона також одягала на пари вишиту сорочку.
“Треба розуміти, що тоді вишиті сорочки носила молодь проукраїнська, інтелігентна, прогресивна, але водночас прогресивні молоді люди – в меншості, а тому мають триматися разом. Це історія про якихось білих ворон”, – згадує засновниця свята.
Історія “білих ворон” у вишиванках набула світового поширення не одразу. Спершу це була група студентів і кілька викладачів. Відтак до свята приєднувалися інші виші, міста, потім – країни. Через українську діаспору свято почало розростатися спершу на Італію, Францію, Німеччину, Канаду. Тепер День вишиванки відзначають на всіх континентах, у понад ста країнах.
“Мені складно сказати, де нині не святкують День вишиванки. Його відзначають навіть в Антарктиді, на нашій дослідницькій станції “Академік Вернадський”. Навіть є миле відео: науковець у вишиванці записує привітання, повз нього проходить пінгвін, поки без вишиванки, – усміхається Леся. – Ми іноді жартуємо, що нам потрібно ще вишиванку передати в космос через Ілона Маска. Але все, про що ми жартували, за кілька років здійснювалось”.
У 2011 році – на шостий рік свята – у вишиванку “вбрали” Чернівецький університет, а в самому місті встановили
рекорд України, зібравши 4189 осіб у вишиванках в одному місці.
У 2015-му започаткували акцію “Подаруй вишиванку захиснику” – українським воїнам передали пів тисячі вишитих сорочок.
“Бувало, на початку 2000-х люди, побачивши мене у вишиванці в транспорті, запитували: “О, а ви виступати їдете? У вас
Коли свято стало масовим, певне коло етнографів та музейників звинуватило організаторів Дня вишиванки в тому, що… зробили вишиті сорочки занадто популярними.
“На їхню думку, вишиті сорочки мають бути в музеях, у скринях. Але дуже важливо виховувати суспільство загалом. Ми не робимо заходи “свої для своїх”,
Немовлятам, які народжуються третього четверга травня, дарують вишиті льолі не лише в Україні, а й ще в 21 країні світу. Цьогоріч долучились Індія та ОАЕ.
“Народжені у вишиванках” – це акція,
яка будує українське майбутнє, – пояснює Ткачук. – Дитину ж сфотографують у цій сорочці, швидше за все, і вона, коли виросте, дізнається, хто вона, які були цінності в її родині, які цінності потрібно передавати далі. Маленькі українці народжуються не лише в Україні. Через наші посольства передаємо вишиванки українським малятам за кордоном. Можливо, така сорочечка стане для них покликом крові повернутися на рідну землю. Але якщо вони залишаться за кордоном, це будуть ті, хто підтримуватиме і просуватиме український інтерес”.
Для того, аби вдягти в сорочечки новонароджених українців, по всій країні об’єднуються майстрині. Так, у Краматорську спілку організувала вимушена переселенка з Ясинуватої Оксана Муравльова. Завдяки їй вишиті льолі дарують у пологових будинках усієї Донеччини, а одну навіть передавали з ризиком для життя в тимчасово окуповану Ясинувату.
Крім того, організатори Всесвітнього дня вишиванки створили кіностудію “Диво”, що займається виробництвом документальних фільмів. У 2016 році презентували стрічку “Спадок нації”. Під час зйомок зробили приголомшливе відкриття.
Закінчення на стор. 8
Щороку третього четверга травня відзначають Всесвітній день вишиванки. Але так було не завжди. Народилося свято в стінах Чернівецького університету імені Юрія Федьковича 15 років тому зі студентського флешмобу – група друзів вирішила прийти на заняття у вишитих сорочках. І якщо тоді на них дивилися, мов на білих ворон, то вже за рік підключилися інші виші, міста, а нині вишиванки цього дня вдягають у понад сотні країн світу. Саме ж свято складається із сотень акцій та проєктів.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
