Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт"калейдоскоп · “Ми працювали великою командою, великою родиною. Важливий внесок кожного актора.”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Новий експеримент

Слово Просвіти, №19 за 2024 рік

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото надано театром – Ідея створити цю виставу належить нашій режисерці Тетяні Авраменко, – розповідає директорка – художня керівниця театру “Берегиня” Ільїна Генсіцька. – Після прем’єри “Енеїди” у грудні 2022 року ми спілкувалися з Тетяною щодо того, що б ще було цікавим для нашого театру. Згадали про чудовий гурт Віктора Морозова з його прекрасними піснями. Подумали, що було б добре поставити на нашій сцені детектив, у якому б ми використали ці пісні. До речі, детективів у “Берегині” раніше ми не ставили. Десь за місяць Тетяна телефонує з ідеєю об’єднати всі наші пропозиції стосовно музичного матеріалу з текстом повісті “Нічний репортер” Юрія Винничука, де головним героєм виступає Марко Крилович. Вона сама взялася за інсценування, написала текст для театру. Прочитала всі твори Винничука і обрала трилогію про львівського журналіста. Створила цю історію під наших акторів, розуміючи на той момент, хто яку роль гратиме. Тетяна зв’язалася з паном Юрієм, і він погодився. Чекаємо, що приїде на один із найближчих показів “Нічного репортера”. Зв’язалися ми і з музикантом Віктором Морозовим. Нині він мешкає за межами України, а у вересні минулого року відвідав книжковий ярмарок у Києві, де ми і познайомилися. Тетяна Авраменко продовжувала з ним спілкуватися і отримала дозвіл на використання його пісень у нашій виставі. Як художній керівник театру я беру участь в обговоренні творчого вирішення вистави, акторського складу, у виборі матеріалу, запрошених акторів та режисерів. Далі покладаюсь на команду, яка працює над виставою, намагаюсь давати свободу для творчості. У “Нічному репортері” ми використали незвичний для нашого театру матеріал. У постановці задіяна велика кількість людей, застосована некласична побудова часу – не лінійна, а зі спогадами, постійними змінами місця дії. Присутні кілька світів – інфернальний і реальний. Дія відбувається то на вулиці, то в казино чи кабаре. І для відповідної адаптації акторам потрібен певний час. Але вже зараз можу сказати, що це крок вперед, адже нічого подібного у нас не було. Ми намагаємося розширювати творчі уподобання, аби залучати якомога більше людей до “Берегині”. Вже пробували працювати на сцені культурного кластеру “Краків”. Хотілося б спробувати свої сили і ближче до центру Києва. – Ідеєю керівництва нашого театру було створити виставу на основі міського батярського фольклору Львова, – продовжує режисерка-постановниця Тетяна Авраменко. – Мені запропонували пошукати матеріал. Переглянула багато книжок, де згадується Львів 1930–1940-х років. Врешті звернула увагу на твори Юрія Винничука. Це моя ініціатива створення вистави на основі книжки цього письменника. Глибше познайомилася з його творчістю. Мене зацікавила біографія Винничука, його непоборність. Власне, ставила виставу про перемогу особистості над ім- Олексій Черняк та Валентин Великород періями, і життєвий шлях пана Юрія є таким прикладом. Попри тиск держави він продовжував творити українську культуру, нові жанри в українській літературі. Також вразила його любов до Львова, як він вивчав батярську культуру, мову, побут, батярський спосіб життя. Це виявилося близьким і глибоким для мене. Аби краще зрозуміти автора, треба перечитати якомога більше його творів. Книга за книгою я поринула у світ романів Винничука, абсолютно не схожих один на одного. Написала пану Юрію листа, виклала свої думки. Боялася, що він відмовить. Розуміла, що мої задуми й ідеї можуть виявитися нікому не потрібними, якщо автор буде проти. Врешті я подолала свій страх на шляху до мрії. І, слава Богу, письменник підтримав мою шалену ідею. В основу вистави лягла історія нічного репортера Марка Криловича, про якого пан Юрій написав серію книг. Але я роблю багато відступів і відсилань до інших творів – десь чималими репліками, десь короткими цитатами. Вперше робила таку масштабну інсценізацію. Ця історія починається у книзі “Вілла Деккера” і завершується в наступній частині “Аґент Лилик”. Плюс багато посилань на першу книгу “Нічний репортер”. Це складна робота, можна сказати, детективна. Багато чого треба було вишукувати, винаходити, підбирати. Водночас ця робота була надзвичайно захопливою. Я залюбки займалася інсценуванням. Хотілося зробити щось відмінне від того, що ми робили раніше. Цього разу спробували передати фольклор міста з його мовою та традиціями. Автентична музика вплітається в акторські композиції. Це абсолютно новий досвід. У будь-якій складній ситуації тягне повернутися до штампу, до того, що вже робив, пройтися стежкою, якою вже ходив. Намагалися боротися з такими бажаннями, адже головне – не скори- Київський академічний театр українського фольклору “Берегиня” постійно перебуває у творчому пошуку. Новим експериментом стала вистава “Нічний репортер” за мотивами творів Юрія Винничука. Цього року на киян чекає Всеукраїнський ярмарок “Місто майстрів”, який відбудеться 17- 19 травня в Парку імені Тараса Шевченка. Знаменно, що за партнерства з Київською та Всеукраїнською “Просвітою” його організатори – ТОВ “ЕКСПО Київщина” та лідери соціального проєкту “Юріївський ярмарок” – започаткували унікальну ініціативу, покликану духовно єднати країну, сприяти українській перемозі та готувати повоєнну відбудову держави. У живописних куточках парку проходитимуть концерти, театралізовані дійства, виступи поетів, краєзнавців, волонтерів і ветеранів війни. На виставкових стендах демонструватимуться твори ужиткового мистецтва, сувенірна продукція, вишукані українські прикраси, картини і книги на історичну тематику. У п’ятницю, 17 травня, одразу після Всесвітнього дня вишиванки відбудеться відкриття “Міста майстрів”. Під тематичними гаслами “Код нації”, “Історія української вишиванки” та “Україна нескорена” звучатимуть авторські пісні, публічні промови та культурологічні лекції, водночас свою роботу розпочнуть виставки військових трофеїв та виробів народного мистецтва. Під час ярмарку можна буде продегустувати і придбати найсвіжішу продукцію сімейних фермерських господарств. 18 і 19 травня – дні української поезії та виконавських мистецтв. Особливе місце посідатиме творчість Тараса Шевченка. На сцені біля пам’ятника Кобзаря лунатимуть музичні присвяти, декламації, фрагменти з драматичних творів поета. Мистецькі майстер-класи, виступи артистів-аматорів, показові поєдинки учнів Лицарського клубу “Переплуття” – усе це проходитиме на численних майданчиках ярмарку, які працюватимуть з 10:00 до 21:00. “Місто майстрів” у столичному парку

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин