Читацьке віче · с. 4сторінка оригіналу ↗
БАЧИМО СУТЬ РЕЧЕЙ
Слово Просвіти, №20 за 2005 рік
ність, а отже, і державність. Сподіваюся, що нова українська влада, Президент Віктор Ющенко створять в Україні всі умови для того, аби культурна політика була виразною, а національна ідентичність не залишалася б розмитою. Адже мова через культуру формує націю і національну державу. Перша леді Росії очолює Товариство російської мови. До нього входять не лише кращі академічні та інтелектуальні сили, а й фінансова та промислова еліта. Ми, українці, ще й сьогодні можемо лише заздрити такому цілісному розумінню фундаментальної важливості мови.
всю правду: дайте нарешті отій прекрасній, співучій, мелодійній, багатій українській мові бажаний спокій хоча б на якийсь час, аби жила вільно без цькувань і принижень, аби до неї повернулися внуки і правнуки тих, кому закривали роти, хай відчують вони чародійний смак рідної материнської мови, призупиніть щоденну навалу російськомовної низькопробної літератури, заберіть халтурну попсу в тих містах і селах, де повинні звучати українські мелодії і пісні, які вельми бажані там… Чому ж досі не з’явилися такі звернення? Треба якомога швидше й активніше розвіювати міф про те, що українська мова — це мова тільки тих, хто живе в селах, на хуторах і в районних містечках, тобто меншовартісна, що людині з вищою освітою, яка живе у місті, розмовляти нею некультурно, а для цього, мовляв, найкраще підходить мова російська. Такої думки, на жаль, дотримуються ще багато людей. Яскравий приклад цього — Андрій Шевченко. Хіба це нормально, що всесвітньо відомий футболіст цурається мови своїх батьків і дідів? Він же народився і ріс у центрі України, в середо-
Ось і в Мар’їнському районі, де проживає переважна більшість українців, скрізь панує російська мова — в органах державної влади, в освіті, культурі, бізнесі. Навіть районна громадсько-політична газета “Мар’їнська нива” після того, як її головним редактором стала Стрибіж Світлана Павлівна — представник Партії реґіонів, перетворилася на двомовну, нагадує мішок, зодягнений на голову мешканцям району. Шановний Вікторе Андрійовичу! Під час виборчої кампанії Ви часто вживали словосполучення “Моя Нація”. Сьогодні у Вас як Президента країни є можливості зробити все необхідне в багатстві, витонченості і гнучкості форм не поступається ані жодній із сучасних літературних мов слов’янства. Це не мова простолюду тільки, як твердять московські невігласи, а мова цілої нації, політичне майбутнє якої ще попереду, але чиє місце на право самостійного розвитку... не може бути зайняте ніким іншим” (1882 р.). Хочеться запитати і тих авторів проектів закону, поданих до Верховної Ради: ви зумисне це зробили чи не подумали, що, пропонуючи надати російській мові статусу офіційної в незалежній Україні, принижуєте мову корінного народу, носієм якої є понад сорок мільйонів у світі? Тобто, ви вважаєте, що україн-
Фото Г. Оборської
СПОДІВАЮСЬ...
для консолідації української нації, українського народу. Мене дивує, що досі нічого не чути про проект указу на захист української мови. Ви, пане Президенте, наголошували на тому, що ми зможемо багато зрозуміти і побачити, якщо піднімемося до вершин Тарасової думки. Читаймо Шевченка щодня. Сподіваюся, Вікторе Андрійовичу, що Ви зі своєю командою допоможете Україні стати українською.
Володимир ДУБИЦЬКИЙ, філолог, колишній керівник районного штабу на підтримку Віктора Ющенка по 61 округу, м. Красногорівка Мар’їнського району Донецької обл.
z
КОМЕНТАР
11.X.1952 р.). Невже забуто, як тяжко переживав Олександр Петрович, що йому, вже відомому в усьому культурному світі, не дозволяли знімати кінофільми українською мовою, змушували у сценаріях виправляти “Україна”, “український” на “Батьківщина”, “радянський”. А хіба можна нині спокійно читати відповідь колишнього керівника радянського кіно М. Большакова геніальному режисерові: “Ни о каких украинских кадрах не может быть и речи. Украины нет! Украинские кадры мне не нужны. Делайте русские картины” (січень 1942 р). Керівники держави та ще й такої, як Україна, повинні краще від мовознавців і письменників розуміти, що означає мова корінної нації, державна мова — це, крім усього, своєрідна зброя. Це завжди розуміли наші вороги і недруги, це вони добре розуміють і нині, тому так поспішають вибити з наших рук оту зброю, щоб потім безмовний народ швидко перетворити на покірну масу і повністю зросійщити. Уся наша історія і гіркий досвід переконали, що справжнім гарантом незалежності України має бути сильна боєздатна армія і добре захищена державна мова, що про них треба дбати в першу чергу. Думається, що Президент України Віктор Ющенко зобов’язаний чітко висловитися щодо дотримання в нашій країні 10 статті Конституції України про державну мову й недопущення різних спекуляцій із цього питання. Уже давно настав час для появи Указу Президента України про призупинення дії та скасування сорока указів, циркулярів і постанов, починаючи від злопам’ятного указу Петра І від 1720 року і до останніх постанов комуністичної влади кінця 80-их років минулого століття про заборону та різні обмеження української мови. Проект такого указу можуть допомогти підготувати авторитетні мовознавці і правники. Створіть нарешті справжні демократичні умови для вільного розвитку й відродження української мови, пане Президенте! Ваше слово підбадьорить мільйони громадян, прихилить молоде покоління до рідної мови батьків і дідів, додасть бажання розвивати і збагачувати її, а також захистить від наших недругів, різних провокаторів та всіх бажаючих розігрувати мовну карту, посварити нас із сусідами, відволікати від важливих завдань сьогодення.
Олесь ЛУПІЙ, лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка
z
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
