“Правда, що присяга-таки велика річ”. Леся Українка · с. 5сторінка оригіналу ↗
ЧИТАЦЬКЕ ВІЧЕ
Слово Просвіти, №20 за 2007 рік
Лебедині 1708 р. до 300-річчя цієї трагічної дати. Думаю, що вдячні нащадки поставлять історико-краєзнавчий знак на Мазепиній горі у Недригайлові, в Ромнах, Липовій Долині та в інших місцях Сумщини, де перебував славний син України. На часі вже прийняти рішення про відновлення “Козацького степу імені Петра Калнишевського” на землях колишнього кінного заводу біля “Михайлівської цілини” на межі Лебединського й Недригайлівського районів та багато інших цілком реальних і цікавих заходів, які повинна виробити козацька рада при голові Сумської обласної держадміністрації, та, на жаль, ця рада майже ніколи не діяла і не діє. Відсутня досі будь-яка комплексна програма розвитку Українського козацтва на 2007—2010 рр. не лише в Сумській області, а й на Всеукраїнському рівні, як і відсутній “Закон про козацтво”. Цього ніяк не розуміє сучасна влада, яка утворила у своєму складі колосальний паразитуючий прошарок із безкультурних владних керівників-банкірів і політиків, які нас більше роз’єднують, роздирають, аніж об’єднують. Та попри все — у нас є кого і що пропагувати. Ми маємо велику історію славного українського козацтва, яку повинні знати і цінувати. А презентація двотомного збірника “Історія Українського козацтва” видавничим домом “Києво-Могилянська академія” — вагомий внесок до ювілею Івана Мазепи.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
