“Українська наука перебуває у вкрай критичному стані, який... створює реальну загрозу безпеці держави”. · с. 6сторінка оригіналу ↗
КРИЗА СИСТЕМИ ЗНАНЬ
Слово Просвіти, №20 за 2007 рік
За сучасного стану української науки показниками рівня наукових досліджень також є: — участь у національних наукових програмах, що знаходять практичне застосування в економіці, освіті, соціальній сфері тощо; — участь у наукових дослідженнях за ґрантовим фінансуванням; — залучення до наукової діяльності молоді; — оцінка діяльності у фаховому науковому середовищі (фахових наукових радах). Зауважимо, що традиційні показники (кількість захищених дисертацій, загальна кількість наукових співробітників, співробітників із ступенями, кількість наукових публікацій тощо) мають здебільшого інформативний, а не оціночний характер. Моніторинг зміни перелічених вище показників дасть уявлення про успішність реалізації державної політики у сфері науки або свідчитиме про необхідність корегування цієї політики.
НОВА ПАРТНЕРСЬКА МОДЕЛЬ Потрібно виробити нову парт4 нерську модель взаємодії держави (в особі уповноваженого органу виконавчої влади) з організаціями науковців та науково4освітніми установами — НАН України, університетами, науковими товариствами й громадськими академіями наук, які є елементами громадянського суспільства у сфері науки. Така модель передбачає прозору систему розподілу виділених на науку коштів на засадах здорової конкуренції ідей, наукових проектів, програм. Водночас ця модель передбачає: рішення щодо пріоритетів наукової політики, підтримки тих або інших напрямів досліджень повинні ухвалюватися на основі широкого залучення органів самоорганізації самих науковців, через уведення представників НАН України, громадських наукових асоціацій, вищих навчальних закладів, окремих провідних наукових шкіл до складу атестацією ВНЗ, позбавленням найвищого IV рівня акредитації тих “скороспілих” університетів та інститутів, які не мають достатнього кадрового наукового потенціалу для підготовки кваліфікованих фахівців, провадження наукової роботи, де не сформовано наукового середовища. Водночас наголос має бути зроблено на створенні умов для повноцінної наукової роботи університетських професорів і доцентів, що є необхідним компонентом процесу самовідтворення якісної наукової та освітянської еліти. Зокрема треба терміново переглянути нормативи лекційних навантажень професорів і доцентів у бік їхнього зменшення й збільшення таким чином часу для дослідницької праці. Паралельно має стимулюватися створення компактних науково4дослідних інститутів (центрів) при університетах, де наукові результати отримуватимуться з широким залученням аспірантів і студентів. Політика держави щодо п’яти державних галузевих академій, створених у 1990-ті рр., повинна передбачати підпорядкування наукових установ цих академій відповідним міністерствам (МОН, Мінкультури, Мінекономіки, Мінагро-
Концепція за Постановою Верховної Ради України набула статусу Закону України. 2. Упорядкувати й законодавчо визначити пріоритетні для держави наукові напрями. 3. Із метою координації науково-дослідної й інноваційної діяльності в межах кожного напряму створити державно-громадські наукові ради. Основні завдання цих рад: вироблення пропозицій щодо державної політики стосовно відповідного наукового пріоритету, фінансової підтримки конкретних наукових тем, здійснення інституційних змін та інновацій, організація відкритих конкурсів на здобуття державних ґрантів, надання рекомендацій щодо присвоєння академічних звань, проведення експертизи наукових проектів, звітів про виконану роботу тощо. До складу цих рад залучатимуться представники наукових установ, громадських об’єднань науковців, керівники відомих наукових шкіл. Своєю діяльністю державно-громадські наукові ради охоплюватимуть роботу за відповідним науковим напрямом спеціалізовані наукові установи, їх підрозділи, технопарки, наукові школи тощо. Формування й робота державно-громадських наукових рад регламентуватиметься відпо-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
