Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Я так її, я так люблю Мою Україну убогу”. · с. 7сторінка оригіналу ↗

ШЕВЧЕНКІАНА

Слово Просвіти, №20 за 2007 рік

Дяків Р. С. 50,00 Білик М. І. 50,00 Юхимець Т. Г. 10,00 Шинкаренко Ю. С. 20,00 Скицюк О. І. 20,00 Довжук І. В. 20,00 Кириченко Р. С. 20,00 Андріяшко В. Д. 50,00 Грищенко В. В. 20,00 Євтушенко О. В. 20,00 Кудренок М. Р. 10,00 Крамарева В. І. 20,00 Подружжя: Прядка В. М. та Владимирова В. І. 100,00 Нагірняк Л. І. 20,00 Комаренко В. В. 10,00 Герасименко В. В. 9,00 Вір І. В. 10,00 Близнюк О. О. 30,00 Білокінь Г. В. 10,00 Копайгоренко В. В. 20,00 Мікула О. М. 20,00 ВСЬОГО: 1400,00 Члени родинної громади нащадків Т. Г. Шевченка Зацаринний С. І. 30,00 Оксамитна Н. Д. 30,00 Костенко Т. І. 100,00 Антоненко В. Ф. 25,00 Антоненко О. І. 25,00 Майборода Л. П. 50,00 Лисенко М. П. 50,00 Лихошва М. П. 50,00 ВСЬОГО: 360,00 Студенти I курсу Спіжовий Є. О. 2,00 Дегтяренко І. О. 2,00 Корнєва І. В. 2,00 Євтушенко К. В. 2,00 Євтушенко О. В. 2,00 Дутка Л. В. 2,00 Заволокіна Я. С. 2,00 Черноляхова К. В. 2,00 Настенко Л. Д. 2,00 Звягінцев О. С. 2,00 Деменчук Т. І. 2,00 Ліпецька І. В. 2,00 Чемерик С. І. 2,00 Колодій О. М. 2,00 Трошкова К. В. 2,00 Міщенко А. М. 2,00 Півченко П. С. 2,00 Тупота В. В. 2,00 Михайлова М. А. 5,00 Андреєва А. О. 2,00 Бондаренко Д. М. 2,00 Кирилюк А. К. 2,00 Месропян Г. Р. 2,00 Пилипенко О. А. 2,00 Пилипенко Н. А. 5,00 Правдюк О. С. 2,00 Хоменко М. О. 2,00 Черниш А. А. 2,00 Шашкова О. П. 5,00 Олексієнко А. О. 2,00 Миронишин О. В. 2,00 Москвічова А. А. 2,00 Рощектаєва К. С. 2,00 Мартиненко С. О. 2,00 Шкаровська І. І. 2,00 Трубченко Д. О. 2,00 Лопухіна В. В. 2,00 Лопухіна В. В. 2,00 Матвієнко Я. Ю. 2,00 Дзивульський Р. І. 2,00 Атанова А. В. 2,00 Студенти II курсу Сафонцева О. О. 2,00 Стрельченко Н. О. 2,00 Суслова І. О. 2,00 Волинчук О. О. 2,00 Вищепан І. О. 2,00 Бедна О. С. 2,00 Гаврилюк О. П. 2,00 Мінайченко С. С. 2,00 Дрига К. В. 2,00 Артеменко О. В. 2,00 Задорожня В. А. 2,00 Баранова А. К. 2,00 Сурело Я. М. 2,00 Рудик Г. А. 2,00 Мурадова І. Н. 2,00 Рудницька А. П. 2,00 Беляєва Ю. Ю. 2,00 Репко Є. М. 2,00 Рябуха О. О. 2,00 Бабій А. Ю. 5,00 Паламарчук А. В. 2,00 Чичик М. О. 5,00 Попович Т. В. 2,00 Мельничук Т. Ю. 2,00 Бандура О. Ю. 2,00 Васильєв В. М. 2,00 Мовчук Н. П. 2,00 Романюк М. В. 5,00 Панова А. О. 1,00 Кучер Ю. М. 2,00 Макаровець І. А. 2,00 Студенти III курсу Шабалтун Л. А. 3,00 Шевченко К. О. 2,00 Ланчук А. О. 2,00 Павлова В. Ю. 1,00 Дзюба Р. В. 5,00 Корнієнко Н. П. 5,00 Кареєва В. О. 2,00 Макієва Р. В. 2,00 Жданова О. Є. 2,00 Бібен Д. М. 2,00 Задко М. О. 2,00 Одинокова В. В. 2,00 Слензак М. О. 2,00 Миронов Я. М. 2,00 Пукій Б. В. 2,00 Шевченко І. О. 2,00 Гончар М. В. 2,00 Рацідло О. О. 2,00 Гончар С. В. 2,00 Лампека Р. М. 2,00 Геценко О. Є. 2,00 Котельніков О. В. 2,00 Поліщук О. М. 2,00 Шотурма О. В. 2,00 Сідько О. М. 2,00 Ганнов П. С. 2,00 Ганькіна В. М. 2,00 Студенти IV курсу Лобацеєва О. А. 2,00 Кушнір О. В. 2,00 Співак Н. С. 2,00 Тонковід Т. А. 3,00 Лавінський О. В. 2,00 Копньонкова К. О. 2,00 Полякова Ю. Ю. 2,00 Врублєвська В. О. 2,00 Матвеєва А. О. 2,00 Голуб’ятникова О. О. 2,00 Мельник В. О. 2,00 Будько Н. М. 2,00 Добровольська С. О. 2,00 Іванова І. І. 2,00 Фалько О. О. 2,00 Бабуркіна А. Б. 2,00 Дубовик І. Ю. 2,00 Мамед Ю. Ю. 1,00 Овсяннікова Я. 1,00 Влязло Д. А. 1,00 Білик Д. М. 1,00 Аксьонов Д. В. 1,00 Студенти V курсу Рогожнікова А. А. 5,00 Бець О. В. 5,00 Жердєв С. В. 5,00 Денисюк Є. В. 6,00 Палій О. В. 5,00 Муц Н. Г. 5,00 Чехляд В. В. 5,00 В’язметінова О. С. 15,00 Утченко О. В. 5,00 Марченко Н. М. 2,00 Ткаченко О. В. 5,00 Дорошенко Р. С. 5,00 Смірнов А. К. 2,00 Лімов С. І. 2,00 Олійник І. І. 2,00 Драник У. А. 2,00 Устименко К. В. 2,00 Щукіна В. В. 2,00 Гаврилова Г. В. 2,00 Шльончик О. М. 2,00 Єлисаветська С. С. 2,00 Калінін А. В. 2,00 Вахнік О. О. 6,00 Макарова Г. Ю. 2,00 Сухіна Г. О. 3,00 Шиндіровська А. І. 2,00 Єлфімова А. О. 2,00 ВСЬОГО: 368,00 РАЗОМ: 2128,00 Поправки У ч. 4 “СП” за 2007 у списку офірувачів було допущено неточності в написанні деяких прізвищ. Так, замість Вітюков О. В. треба Бітюков О. В. Замість Саратовськін І. Г., Саратовськіна Л. В. треба Саратовкін І. Г., Саратовкіна Л. В. Замість Коєв Н. К., Коєва О. К., Коєва О. М. треба Коев Н. К., Коева О. К., Коева О. М. українську мову, рятувати Україну, як не Шевченка. Боронити від тих, хто у Верховній Раді шляхом підкупу готує 300 “штиків”, щоб конституційною більшістю притоптати українську мову, а з нею й Україну. Великий Кобзар обрушує гнів на тих синів України, які гірше зовнішніх ворогів розпинають Україну. Він таких називає варшавським сміттям, гряззю Москви. Але вказує нам, і хто наші зовнішні вороги. Пам’ятаєте: “Сини мої на чужині, На чужій роботі. Дніпро, брат мій, висихає, Мене покидає, І могили мої милі Москаль розриває…” Відтоді небагато змінилося, але дехто з нас і досі не розбереться, хто ж наш друг і тягне нас туди, де дружба для нас перетворилася на ярмо. Загроза потрапити в ярмо збільшується. Тому патріоти повинні терміново об’єднуватися для порятунку України (“Обнімітесь, брати мої, молю вас, благаю”). Удень перевезення Шевченка в Україну ми, просвітяни, закликаємо патріотів України прийти до Шевченка й порадитися, з ким об’єднуватися, бо наперекір усяким невігласам ми знаємо: Шевченко розбудив нас до боротьби за Україну, він і вкаже, з ким єднатися і проти кого боротися, щоб шлях борців знов не покрився морозом. “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине”. Зробімо все, щоб дійсність підтвердила це.

с. 9 · сторінка оригіналу ↗

Юлії Тимошенко, Володими* ра Литвина та Ігоря Ліхового. Продовжимо тему Тарасової церкви? — Ідеальний був би варіант, якби Ви всі свої запитання, які у Вас є, виклали на папері, і я дав би Вам офіційну відповідь. — Скільки Ви директором працюєте? — Півтора року. — Який творчий і службовий шлях вів Вас до цієї посади? — Працював у Каневі, в Івано- Франківську… До речі, журналістом… — Але нині Ви державний службовець, генеральний ди* ректор Заповідника. У мене склалося таке вра* ження, — і Ви його можете спро* стувати зараз, негайно, — що працівникам Заповідника пос* тавлене завдання: будь за що відбитися від Тарасової церкви, бо це ідея національних сил. На* че тоді, за Кучми і за Медведчу* ка, коли хотіли не допустити на* ціональні сили до Канева і до Чернечої гори. В Україні нині Президент Ющенко, який робить надзвичайно багато для збере* ження історичних місць і пам’ят* ників України, дорожить ім’ям Шевченка… А Ви — все ще на то* му, старому завданні… — Я б не сказав, що на старому завданні, — сама ідея встановлення Тарасової церкви була висунута “Просвітою”. Ми, з свого боку, підтримуємо… — А хіба “Просвіта” не по* в’язана з іменем Шевченка? — Так, абсолютно. — Підтримала цю ідею вся Україна? — Так, абсолютно. Ніхто не виступає проти ідеї церкви. Сьогодні кожен має право на власну думку. — Так, моя думка, що це має бути споруда братолюбія і єд* нання: легка, летюча, зоряна. Згадайте: “Зоря летить, як мо* лодий Шевченко!” Бо Шевченко безсмертний для України. Скіль* ки будуть українці, стільки він і житиме. І такою має бути йому пам’ятка, а не темний глухий мо* настир XVII сторіччя… — Я думаю, що Ви зі мною погодитеся: коли були оці старі церкви, то віри в душі людей було набагато більше, ніж зараз, не дивлячись на те, що ми будуємо більш сучасні церкви. — Намоленість залежить від тих людей, які моляться. Поки що бажаючих молитися в Тара* совій церкві стільки, скільки жертводавців. — Ми з Вами відійшли трішки від теми. З самого початку, і я вважаю, що якби це було підтримано, можна було б робити каплицю. Позаду пам’ятника Івану Підкові. — Але ж тодішній гендирек* тор, згодом — міністр культури і туризму Ліховий І. Д. вказав са* ме це місце, пославшись на те, що в урочищі Монастирок — пла* вуни. — Ви посилаєтеся на попередника, а я не можу підтвердити його слів. Давайте його запросимо, сядемо за “круглий стіл”, посадимо за нього представників релігійних конфесій, фахівців, щоб кожен висловив свою думку, і прийдемо до єдиної думки. СХОДАМИ ДО ШЕВЧЕНКА — Близько шістнадцятої го* дини 11 травня. Солов’ї співа* ють. І нікого сьогодні нема біля Шевченка, на його могилі… Двоє охоронців обходять навколо приміщення музею. Ро* бітників — ні з “Укрреставрації”, яка має вести роботи, ні інших не спостерігається. В приміщення музею потрапити не вдається. Тож розкажіть, Мар’яне Володи* мировичу, що вже там зробле* но? Які успіхи, починаючи з січня 2004 року? У грудні 2008 року ремонт і реконструкцію мали б закінчити… — Я далеко не впевнений, що ця дата не буде переноситися. Все залежить від того, наскільки регулярно йтиме фінансування. Виконавчі директори у нас, на місці, періодично міняються, бо виникає потреба зробити перестановку. Ось і недавно групу забрали на Одеський оперний театр, там об’єкт більш “здаточний”, як вони кажуть. Зараз музеєм займаються інші спеціалісти з “Укрреставрації”. — Скільки будівельників пра* цює на об’єкті? — Кількість будівельників на об’єкті завжди різна, це залежить від того, яке фінансування — вони відповідно до коштів присилають техніку і спеціалістів, визначають календарний графік робіт, вкладаються у визначені терміни. — Що робиться в приміщенні музею? — Роблять штукатурні роботи всередині приміщення, — всього в музеї вісім залів, вестибюль, — приблизно 50 відсотків штукатурних робіт виконано. Зараз ідуть роботи з вентиляції і кондиціонування приміщення. — Опалення? — Опалення поки що ні, бо щоб розпочати будівництво теплогенераторної, потрібні певні кошти, аби ми знову не зупинилися на незакінченому об’єкті. Теплогенераторна буде розташована в східному крилі музею. — Я бачу, що вже перекрили дах… — Це зробили в два попередні роки, дерев’яний дах замінили на металоконструкції, підсилили стіни, перестінки, — бо навантаження на стіни збільшилося. Зробили так, як було заплановано в проекті. — А фрески на фасаді бу* дуть? — У проекті Кричевського це передбачалося, але в 1939 році вони не були зроблені. Висувалася та сама причина: брак коштів, а можливо, тому, що усувалося все, що підкреслювало українськість, належність до України, її традицій і орнаментів. Нині все це закладено в проекті, і ми зможемо побачити на відновленому фасаді майолікові розписи, робитимуть їх на заключному етапі. — З існуючими темпами ро* біт, коли буде завершено ре* конструкцію музею? — У нас до 2014 року є ще сім років. Але за тих сім років ми повинні не лише здати музей як будівельний об’єкт в експлуатацію, а й оновлення верхнього і нижнього парків. — Поки що жодного посадже* ного дерева я не бачу… — Пропозиція національного парку лише обговорювалася, поки що вона не прийнята. — Тим часом, доки триває ре* конструкція, над чим працює творчий колектив музею? Як бу* дуть використані архіви, нові по* шуки в шевченкознавстві, хто працює над експозицією із ху* дожників і науковців? — Ми працюємо і у нас майже готова концепція експозиції: її бачення працівниками Заповідника. Буде хтось із художників, який внесе свої корективи. Очолює цю роботу мій заступник із наукової роботи. — Якими оригіналами буде збагачено експозицію? В чому полягатиме обнова? — Ми не копіюватимемо інших музеїв, ми будемо більше зорієнтовані на вшанування пам’яті Тараса Шевченка, у нас достатньо матеріалів. Крім того, хочемо застосувати технічні засоби, показати приїзд відомих діячів, гостей із діаспори, колективів. На екрані будуть демонструватися найяскравіші приїзди, вшанування пам’яті Тараса Шевченка. — Зараз кількість екскурсій зменшилась? — У ті роки, коли музей Шевченка працював на повну потужність, були відкриті всі зали, у нас приблизно було 100 тисяч відвідувачів. Зараз їхнє число зменшилося до 30—40 тисяч. Циклічність така, що найбільше їх приїздить перед початком і наприкінці навчального року. Липень-серпень — майже мертвий сезон. * * * Тут, насамкінець, звертаємося зі сторінок газети до міністра культури і туризму Богуцького Ю. П. Шановний Юрію Петровичу! Просимо відповісти читачам нашої газети, чи продовжено ре* конструкцію Національного за* повідника “Тарасова гора” до 2014 року офіційно! Всеукраїнська акція “Збудуй* мо Тарасову церкву!” триває з 2003 року. Зібрано 811 тисяч гри* вень, збір коштів триває, є поста* нова Комітету з питань культури і духовності ВР минулого скликан* ня про включення будови “Тара* сової церкви” в план реконструк* ції заповідника. Директор, а зго* дом — міністр І. Д. Ліховий двічі вказував місце під церкву — в урочищі Монастирок, згодом — біля підніжжя Чернечої гори, але в план реконструкції будову все ще не включено. Дуже просимо Вас підтрима* ти будівництво всенародної Тара* сової церкви єднання і підтрима* ти жертводавців з усієї України та закордону: Провести конкурс проектів і закріпити наказом мі* ністра майданчик для зведення Тарасової церкви (каплиці). З повагою головний редак* тор газети “Слово Просвіти” Любов ГОЛОТА Фоторепортаж Олександра ЛИТВИНЕНКА

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин