“Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом”. Тарас Шевченко · с. 11сторінка оригіналу ↗
ТАЄМНІ СПРАВИ НКВС
Слово Просвіти, №20 за 2008 рік
Тепер можна впевнено говорити, що Українську Повстан3 ську Армію створено 30 червня 1941 року, з початком дій по3 хідних загонів ОУН (р), які вирушили для підготовки всеукраїн3 ського повстання і стали фундаментом УПА. Це незаперечно підтверджують таємні кримінальні справи архівів НКВС.
З’явилась Інструкція Головного Проводу ОУН “Боротьба і діяльність ОУН під час війни” для Похідних груп, що проголошувала збройну боротьбу проти двох окупантів України і спільні військові дії поневолених Німеччиною і Росією народів. Інструкція передбачала систему заходів установлення української влади на місцях, створення державної адміністрації з проголошенням Української незалежності в Києві. Детальний план кадрової підготовки Похідних груп розробляли Роман Малащук, Зиновій Матла і Василь Кук. Було підібрано понад 5 000 найкращих кадрових легіонерів ОУН і розподілено на три угруповання: Північне, Центральне і Південне. Південне угруповання налічувало до 1 000 активістів. Воно вирушило в похід під керівництвом Тимоша Семчишина (“Річки”). Наприкінці серпня 1941 року в селі Ведмеже Вушко на Вінниччині прибулі по 10—15 чоловік південні групи було переформовано на менші. Вони отримали нові інструкції. Кілька груп на чолі з Л. Литвиненком (“Луженком”) пішли в Одесу, а інші на чолі з М. Мартином (“Андрієм”) через південь Київщини — на Кіровоградщину. Під Новомиргородом відбулося чергове переформування, і похідні групи було скеровано на Кривий Ріг, Миколаїв і Крим. З’явилися перші донесення німецької агентури. Агент В. Косик 31 грудня 1941 року повідомляє: до Криму революційна ОУН направила шість похідних груп, близько 40 чоловік. Одного повстанця вдалось заарештувати дорогою в Крим. Це були невеликі групи, поділені роями по 5—7 осіб, під командуванням Івана Янчишина. Похідні групи майже водночас дісталися Джанкоя, там залишився рій Романа Бардашевського, а інші розійшлися на Керч, Алушту, Севастополь і Сімферополь через Євпаторію. Рій Янчишина у листопаді 1941 року останнім прибув у свій пункт призначення — Сімферополь. Окружна ОУН Криму розпочала роботу 3 грудня 1941 року. Тоді в Криму працювала невелика мережа мельниківського ОУН під керівництвом Бориса Суховерського, але з появою похідних групі після ознайомлення з їхнім завданням більшість членів мельниківської організації примкнула до ОУН революційної. До червня 1942 року Південним Крайовим Проводом ОУН, що
Володимир Шарафан (“Усач”)
спочатку дислокувався у Дніпропетровську, керував Зиновій Матла. Невдала робота в підпіллі спричинила викриття німецької агентури багатьох членів організації. Почастішали арешти і розстріли, що змусило тимчасово передислокувати Крайового провідника в Умань, а згодом змінити З. Матлу на Василя Кука, знаного як “Юрій Леміш” чи “Юрко”. Узимку 1941—1942 р. починаються розстріли членів ОУН, фашисти дають вказівки поліції, військовій розвідці й СД посилити роботу щодо викриття похідних груп, які було спрямовано до Криму. Іс-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
