Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“У суспільстві всі конституційні права і свободи поєднуються зі свідомим виконанням обов’язків”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

ПОГЛЯД

Слово Просвіти, №20 за 2008 рік

яльності, спрямованих на протидію досягненню мети нації. Штучне виокремлення й абсолютизація прав людини і громадянина без чітко означених обов’язків — це спосіб перетворення нації на безправний космополітизований споживацький натовп, яким легко маніпулювати. Права і свободи можна реалізувати лише в гармонії з життям суспільства. Кожен повинен мати право на справедливо оплачувану працю — задоволення прав і свобод особи та громадянина. Мінімальна частка оплати праці у вартості продукту, виробу чи послуги повинна бути не нижчою, ніж стандарт Західної Європи, її визначатиме закон. Держава має контролювати додержання права на відпочинок та вважати час відпочинку і час для розвитку особистості ключовим показником національного багатства та досягнення мети нації. Грошовий розмір пенсій — не нижчий 2/3 середньостатистичного показника рівня життя в суспільстві за попередній рік. Пенсії й інші види державних виплат та допомоги мають забезпечувати рівень життя, не нижчий 2/3 середньостатистичного показника рівня життя в суспільстві за попередній рік. Кожен громадянин повинен мати змогу побудувати житло, придбати його у власність за суму, не вищу ніж п’ять середньорічних розмірів платні в Україні або взяти в оренду на умовах її річної оплати не вище 1/3 середньостатистичного річного доходу громадян в Україні. Громадянам, які потребують державної допомоги, житло має надавати держава та органи місцевого самоврядування в користування без права продажу чи передачі у спадок. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медичну допомогу слід надавати безоплатно; існуюча мережа таких закладів повинна відповідати потребам незаможного населення, її не можна скорочувати. Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу, яка забезпечує їхнє виховання українською мовою на українських культурних традиціях і українських національних основах та цінностях держави. У вільному й успішному суспільстві всі конституційні права і свободи поєднуються зі свідомим, добровільним і сумлінним виконанням громадянами власних обов’язків. Громадянином України можна вважати українця або особу іншого етнічного походження, що володіє українською мовою і поважає самобутні українські національні основи держави, визнає Конституцію, поділяє мету нації й виконує обов’язки громадянина. Пропоную перелік обов’язків громадянина України. Знати і визнавати як життєвий орієнтир мету нації й вірити у здатність нації її досягти. Спілкуватися державною мовою, поширювати її у світі, шанувати українські етнічні основи держави, статті Конституції, укази та універсали Президента і закони України. Шляхом свідомого вибору мови й оцінки інформації зміцнювати інформаційну захищеність нації. За жодних обставин не принижувати честі іншого громадянина, Президента і чинної влади, а в міжнародних культурних та ділових контактах захищати честь та інтереси одне одного і всієї нації. Відповідально обирати Президента і владу, не залишаючи державну владу і органи самоврядування без щоденної особистої уваги та оцінки діяльності за ознаками задоволення прав, свобод особи і громадянина та наближення загальнонаціональної мети. Підтримувати організовану громадську діяльність і брати на себе особисту частку відповідальності за державу. Для поліпшення життя в Україні радикально змінювати Основний Закон не варто — достатньо зробити текст зрозумілішим громадянинові й виправити неузгодженості від запровадження останньої конституційної реформи. Потрібно інше — ретельніше вимагати від свого ледачого “я” дотримуватися чинної Конституції, вірити і бути чесним громадянином.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин