Інформаційний простір · “Прищеплюючи любов до слова, перемагаємо буденщину”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
«БАЗАРНИЙ» ПРАВОПИС НА ТЕЛЕЕКРАНІ
Слово Просвіти, №20 за 2009 рік
братами Кличко, не пощастило і Андрієві Шевченку. А це має знати кожен школяр. Чому ж тоді журналісти вперто не хочуть дотримуватися норм українського правопису? Відповідь, на мою думку, така. У повсякденні вони послуговуються мовою російською, українська ж для них — лише спосіб заробітку… Колись почав, було, записувати мовні “ляпи” з телеекрана, але через кілька днів облишив цю справу, бо зрозумів, що доведеться протягом дуже короткого часу купувати нові зошити… Щоправда, деякі колоритні приклади збереглися. Ще й досі викликає посмішку закарбований у пам’яті момент, коли ведуча новин на одному з каналів розповідала про те, як деякі громадяни змінюють свої прізвища через їхню… неоковитість (вочевидь, неоковирність).
А ось інший приклад обурив. Водній із телепередач показали представника правоохоронних органів Криму, де в титрах на екрані інформували, що це — відповідальний працівник міліції чи прокуратури… Семфиропольської області. Це яким безграмотним треба бути, щоб винести на телеекран таку помилку! Невже той, хто приймав на роботу такого працівника, не розумів, що всі ці мовні й географічні новотвори тиражуються і впливають на рівень довіри до каналу? А днями на одному з телеканалів переглядав фільм “Сумка інкасатора”. І вже через кілька хвилин мене цікавив не сюжет, а субтитри. Добре знаю російську мову, однак українська — рідна. І не маю жодної потреби в субтитрах, що тільки відволікають увагу від перегляду. На мою думку, вони корисні лише людям з вадами слуху. А людям небайдужим до краси рідного слова вони нічого, крім роздратування, не дають. Інша річ, якби переклад був професійним. Натомість — самі недоречності й нісенітниці. Скажімо, російськомовне речення “Он возле частников крутится” переклали: “Він біля часників крутиться”. Яких часників? Тих, що ростуть на городі? То що — важко було заглянути в словник, де є переклад, — приватник? В іншому місці цього самого фільму чуємо: “Вы за дебилов нас имеете?” А читаємо: “Ви за вибілів нас маєте?” Де взялися “вибіли”? Вже не кажу, що у субтитрах є речення “Слово надається Карпенко Миколаю Миколайовичу”, “голова звеніла” тощо. І подумалося: задум субтитрування російськомовних фільмів не-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
